З нагоди 200-х роковин від дня народження Тараса Шевченка відомі люди України взяли участь у фотопроекті, мета якого — ще більше популяризувати творчість геніального поета та художника.
Фотосет лише частина масштабного проекту під назвою «Нас поєднало слово Шевченка», організаторами якого виступили Національний музей Тараса Шевченка, Фонд Дениса Силантьєва (Деніс та Інна Силантьєва), Міжнародний фонд культурної співпраці (Влада Литовченко), Міжнародний етнокультурний проект Folk Ukraine. Журнал «Відпочинь!» також підтримує благородну ініціативу та в рамках першого етапу проекту, фотовиставки, публікує кадри, де відомі актори, спортсмени, співаки вивчають творчість Шевченка із маленькими українцями. Це і дітки зірок, і діти із дитячих будинків, інтернатів, зони АТО.
Для всіх, хто теж хоче долучитися до проекту, повідомляємо, що у Переяславі-Хмельницькому, де великий Кобзар написав свій знаменитий твір «Заповіт», відбудеться завершальний етап проекту — концерт української пісні за участю найпопулярніших виконавців. У рамках заходу співаки та музиканти виконуватимуть пісні на вірші Тараса Шевченка, а також буде представлено виставку дитячого малюнка за мотивами творів поета.
Володимир Горянський
актор
Про це свідчать такі рядки:
«Якби ви знали, паничі,
Де люди плачуть живучи,
То ві б елегій не творили
Та марно Бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись...»
Але ми, як і Кобзар, однаково віримо у світле майбутнє нашого народу.
Влада Литовченка
громадський діяч
«Боріться — поборете, вам Бог помагає!» ("Кавказ"). Мені здається, це був девіз Тараса Шевченка протягом усього його життя. Подумати тільки! Йому доля не залишила жодного вибору, крім найскладнішого шляху. Він, народжений у сім'ї безправного кріпака, залежний від настрою пана, зміг стати не лише духовно та фінансово незалежним, а й шанованим поетом, художником, символом нації. Знаючи його біографію, списати це на удачу не можна! Це сила характеру, стала робота над собою, боротьба за свою долю, ініціативність, гострий розум. А ще Шевченко неймовірно щедра людина з широкою душею. Він міг дати золоту монету жебраку, а одного разу подарував золотий браслет Марко Вовчок. Письменниця їм дуже дорожила: коли зовсім не було коштів на існування, їй доводилося закладати золотий дар у ломбард, але вона завжди поспішала його викупити.
Інна Сілантьєва
громадський діяч
У моїх жилах тече не лише українська, а й східна кров. Рядки «І чужому навчайтеся, і свого не цурайтесь» мені найближче. Я завжди любила Україну, але намагалася дізнатися якнайбільше про кожну країну, в якій побувала і з якою пов'язане моє коріння. Ще зі Шевченка Шевченка для мене асоціювався з «Кобзарем». Але тоді мене набагато більше приваблювали його картини, ніж вірші. Вже коли подорослішала, почала розуміти його творчість. Він був дуже прогресивною людиною для свого часу, мав успіх у жінок, хоча в школах його образ чомусь розкривають дуже однобоко, у чомусь спотворюють. Часто діти просто не можуть зрозуміти всю глибину його творів, а просто їх заучують. Вважаю, що треба міняти форму подачі матеріалу.
Ольга Цибульська
співачка
Наша вчителька, Раїса Кирилівна, розповідала завжди те, чого не знайдеш у підручниках. Інтернет у мої шкільні роки був тільки у фільмах, тому про велелюбність Тараса Григоровича ми говорили із захопленням після уроку. Талановитий, трохи дивний чоловік із сильним поривом змінити світ хвилював не одне жіноче серце. Я обожнюю інтимну лірику Шевченка. «Якби зустрілися ми знову, чи ти б злякалася, чи ні? Якеє тихеє ти слово тоді промовила б мені?..» У цьому вірші він не відомий поет, а закоханий, ніжний і зворушливий чоловік!
Ольга Сумська
актриса
Дух Кобзаря завжди відчувався у нашому домі. Мій батько, народний артист України В'ячеслав Сумський, часто грав Тараса на сцені, захоплювався неймовірною силою поета, непримиренністю та вірою в Україну… Тому в нашій родині творчість Кобзаря — це не просто обов'язковий пункт шкільної програми з української літератури, а справжнє та непідробне почуття поваги та захоплення до легендарної особистості в історії нашої країни…
Лілу
співачка
Любов до книг дітям можна прищепити лише особистим прикладом. Важко, безперечно, боротися з електронними іграшками, але це можливо! У нас, наприклад, є сімейний фетиш — ми любимо заходити до книгарні і довго вибирати книги, обережно перевертаючи сторінку за сторінкою, вдихаючи свіжий запах друкарської фарби. Купуємо зазвичай більше книг, ніж читаємо, зате потім даруємо деякі екземпляри своїм друзям та близьким. Удома у нас багато книг, і, звісно, «Кобзар» Шевченка стоїть на почесному місці!
Діана Дорожкіна
дизайнер
Розуміти та повноцінно сприймати творчість Шевченка я почала вже в усвідомленому віці — і це здебільшого пов'язане із професією. Для мене, як для дизайнера Шевченка, цікавий насамперед як художник. Станковий живопис, графіка – його роботи надихають та вражають своєю красою. Тарас Григорович був неймовірно талановитою людиною. Іронічним, з великим та прекрасним почуттям гумору. А ще — справжнім естетом та шанувальником жіночої краси. Про це кажуть багато жіночих портретів. Моя улюблена картина – «Циганка-ворожка».
Дядько Жора
шоумен
Шевченко був людиною універсальних талантів та інтересів. Все його життя та творчість були присвячені українському народові. Завжди поважав його творчість і бажання писати про нашу країну та прагнення зробити її кращою. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою і коли в Україні шануватимуть мову, культуру та історію народу, адже тоді й люди будуть щасливі. Звичайно, в дитинстві я не розумів остаточно силу його творчості, та й у школі ми вивчали далеко не всі. Чесно кажучи, у юнацтві він подобався мені як художник. А ось повні збори його творів я прочитав уже у свідомому віці. І тоді я зрозумів, наскільки він мав рацію у своїх думках.
Віталій Козловський
співак
Мене завжди вражала стійкість духу поета. Згадується уривок із його біографії, де розповідалося, як одного разу він прокинувся в казематі на нарах біля кона, а його голова та плечі були вкриті снігом. І, незважаючи на посилання та в'язниці, нелюдські умови та підірване здоров'я, людина знаходила в собі сили писати! Згодом я став більш усвідомлено і глибоко сприймати його творчість, до кінця усвідомлюючи сенс того, що він вкладав у написані душею рядки.
Фотограф - Костянтин Ревуцький, Олександр Лінкевич. Стилісти – Галина Драч, Катя Кульчевська, Алла Бережок, Ірина Тіней. Дякуємо за співпрацю книжковий клуб «Літера»
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
