Ситуація знайома багатьом мамам: дитина навчився ходити, остаточно вибрався з манежу і тепер переслідує тебе всюди, буквально тримаючись за спідницю. Походи в магазин і гості перетворюються на серйозне випробування. Готування, робота по дому також ускладнюються. Та що там – мамі навіть у ванну спокійно не сходити! Щойно малюк втрачає її з виду — одразу переляк, сльози, нестямні крики…
Що з нею відбувається?
Для однорічної дитини це цілком нормальна поведінка.
Комусь досить просто чути мамин голос із сусідньої кімнати, а хтось тримається якомога ближче — адже навколо такий великий, невивчений і тому, напевно, небезпечний світ.
Це надовго?
Якщо в рік багато дітей намагаються не відпускати маму далеко, то до 3-4 років ця потреба у більшості проходить. У міру того як дитина розширює свої знання про світ, у неї виникають і впевненість у собі, і почуття захищеності.
Відстань від мами, яку малюк вважає безпечним, поступово збільшується, його коло інтересів зростає. Чим самостійнішим він стає, тим рідше в паніці хапається за твою руку.
Як реагувати?
По можливості спокійно. Хоча в деяких ситуаціях зберегти терпіння важко.
■ Похід у ванну кімнату. Малюк ридає під дверима, доки ти приймаєш душ? Влаштуй йому окрему "екскурсію" в туалет і ванну і поясни, навіщо люди там усамітнюються. Коли ти зачиняєшся усередині, продовжуй розмовляти з ним. Ви можете влаштувати цілу виставу: нехай він голосно стукає, зображуючи різних казкових персонажів, а ти підігравай йому.
■ Візит до магазину. Поясніть, що тобі треба вийти за продуктами. До речі, а що б малюк хотів на вечерю? Поки тебе нема, вони з татом/бабусею можуть накрити на стіл. Підведи малюка до годинника і покажи, де будуть стрілки, коли ти повернешся.
■ Розмова по телефону. Програй із ним цю ситуацію, допоможи йому зателефонувати комусь із родичів. Купи йому спеціальні "телефонні" іграшки, які даватимеш тоді, коли зайнята розмовою.
Що ще важливе?
Не лай дитину за те, що вона хоче бути поруч, краще придумай їй цікаві заняття.
Багато дітей до 3 років до ладу і не вміють грати на самоті. давай йому завдання: треба щось побудувати з кубиків, скласти пазл малюка. Найчастіше грайся з ним у ті ігри, які допоможуть збільшити його “зону безпеки”, наприклад, хованки. Спершу ховайся там, де малюк тебе легко знайде, а згодом починай знаходити дедалі більш затишні куточки.
Обов'язково розширюйте коло спілкування дитини: ходіть у групу розвитку, гуляйте на майданчику. І він переконається, що цікаво буває не лише поряд із мамою.
Тетяна Гітун
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
