Вперше за 9 років існування популярний гурт Один у каное порадував фанів кліпом. Яскраві образи, глибокий символізм — і, звісно, гарна музика. Слухаємо разом.
Відео на композицію «У мене немає дому» схоже швидше на короткометражний фільм, ніж просто на музичний кліп.
“Задумка полягає в тому, що хлопчик через непорозуміння з батьками вирішує піти з дому. Дорогою він зустрічає своїх мнимих друзів, з якими мандрує місцями, сповненими дитячих фантазій. Місцями, де реальність тісно переплітається з видумкою, а минуле — з майбутнім.
Та виявляється, що навіть у мнимих друзів є свій дім, куди їм час повертатися, і врешті-решт їхнє подорож — це замкнене коло, яке знову приводить хлопчика до знайомого дому.
У кліпі багато архетипів, трактувань та можливих фіналів. Усі, як нам подобається», – розповідає вокалістка гурту Ірина Швайдак.
Один у каноє — У мене немає дому
Режисером кліпу став Володимир Власенко.
«Коли я вперше почув цю пісню, я був у дорозі — їхав нічним рейсом до селища, де я виріс. Мій батько помер, і тепер мені потрібно було продати будинок, що простоював порожнім вже довгу годину. Згадуючи моменти із детства, я натрапив на лайв-версію треку «У мене немає дому».
Вона була настільки проникливою і близькою до моїх думок, що я одразу почав шукати ідеї для візуального втілення цієї пісні.
Містична атмосфера ночної подорожі, думки про мій власний будинок і трек на повторі створили у моїй уяві історію. Я одразу написав гурту у фейсбуці і запропонував своє бачення кліпу. На моє щастя, вони згодилися, і тепер я дуже радий показати широкому загалу результат нашої спільної роботи», – розповідає Власенко.
Нагадаємо, гурт «Один у каноє» з'явився 2010 року у Львові. Гурт не має продюсера та команди, усіма організаційними питаннями керують самі музиканти.
Назва гурту виникла випадково. Ірина, читаючи в інтернеті матеріал про індіанців, зустріла одне з їхніх імен — Вікенінніш. У перекладі на українську мову воно звучало як «Один у кано», що їй дуже понравилося, і вона вирішила використати його для назви гурту. Логотип гурту за формою нагадує шестипелюстковий квіток, який запозичений із поширеної форми резонаторних отворів традиційної української бандури. Водночас шкірний лепесток символізує човен.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
