Фото: Андрій Соколов/ЦФА «Бурда»
Цікаві музеї, гостинні люди, чудові пейзажі, а разом – незабутній відпочинок. Ласкаво просимо до Колочави!
Якщо про озеро Синевір кажуть, що це око Карпат, то Колочава – серце чи душа тутешніх місць. У цьому селі, що розташоване в оточеній горами мальовничій долині річки Тереблі, здається, зупиняється час: нехай гості встигнуть милуватися вдосталь!
Вчора та завтра
Колочава – місце дивовижне. Турбота про збереження історичної спадщини тут набула масштабів, яким позаздрило б будь-яке велике місто. Результат вражає: у селі створено 20 пам'ятників та 10 музеїв! Це дуже схоже на колочавців: ретельно, по крихтах зібрати всі уламки і скласти з них цілісну історичну картину. Хочеш дізнатися про традиційні заняття мешканців цих місць? Ласкаво просимо до музею лісорубства та плотогонства або до Школи вівчарства.
Давнє мистецтво виготовлення сиру у Школі вівчарства передають нащадкам
Фото: Андрій Соколов/ЦФА «Бурда»
Непросту військову історію краю дбайливо зберігають у комплексах "Лінія Арпада", "Бункер Штаєра", "Блокпост" та "Воїнам-інтернаціоналістам". А побут стародавньої Колочави старанно відтворено у Старому селі – першому сільському музеї архітектури та побуту на Закарпатті. Пройдися стежками, що потопають у гірських травах, зазирни в будиночки і обов'язково зроби пару ковтків смачної води з тутешнього джерела. До речі, в ньому живуть тритони, які, як прийнято вважати, мешкають лише у дуже чистій воді.
У Старому селі можна познайомитись із місцевими жителями
Фото: Андрій Соколов/ЦФА «Бурда»
Ведмеді на велосипеді
Обов'язково внеси до свого маршруту реабілітаційний центр для бурих ведмедів у Національному природному парку “Синевир”. У всіх ведмедиків, що тут живуть, непроста доля – їх врятували від жорстокого поводження. Наприклад, Роза жила в тісній клітці на автозаправці, а Потапа використовували як приманку для мисливських собак. У реабілітаційному центрі тварин лікують та повертають до нормального ведмежого життя. Зараз тут мешкають 10 ведмедиків: дев'ять дорослих та один малюк. Про повернення в природу не йдеться – ці тварини вже не зможуть пристосуватися до “дикого” життя. Але умови в центрі максимально наближені до природних, а ведмеді успішно відновлюються та інколи навіть розважають туристів. Щоправда, вже не заради чиєїсь вигоди, а виключно для власного задоволення.
Ведмедики в реабілітаційному центрі оточені любов'ю та турботою
Фото: Андрій Соколов/ЦФА «Бурда»
На лоні природи
Але все ж таки головне багатство Колочави – природа. Величні гори, вкриті стрункими деревами, оточують яскраво-зелену долину з розсипаними нею невисокими будиночками. У ясні дні тут все залито сонячним світлом, а дощ дарує прохолоду і приголомшливе видовище після: пара, що піднімається зі схилів, огортає гори величезними хмарами, що з'являються та тануть прямо на очах.
Обов'язково піднімися в гори, наприклад в урочищі Сухар. По каменях мчить холодна гірська річка, а величезні валуни, круті урвища і густі дерева покривають все таємничою тінню. Але чари розвіюються з першим звуком дзвіночка - на соковитих галявинах пасуться невеликі череди корів.
Фото: Андрій Соколов/ЦФА «Бурда»
Неподалік села знаходяться водоспад Шепіт і знамените озеро Синевир, перлина Карпат. Побувай і в цих місцях, наберися енергії гірських річок та озер. А в сезон не забудь захопити із собою козуб для ягід та грибів: щедрістю в Колочаві славляться не лише люди, а й гори!
Традиційній страві ріплянці тут присвятили цілий фестиваль
Фото: Андрій Соколов/ЦФА «Бурда»
На замітку
- Як доїхати? Поїздом Київ – Ужгород до ст. Воловець, а звідти маршрутним таксі.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
