Подивіться, які чудові вази зробив мій син. У звичайних, непривабливих корчах, знайдених у лісі, він зумів розглянути справжню красу, витонченість, гармонію. Буває, син тижнями шукає матеріал, з якого згодом вийде справжній твір. Тут важливі химерність форми та незвичайні вигини ліній.
Зараз син миттєво визначає, чи вийде з того чи іншого корчів щось цікаве. Він навіть одразу бачить, що вийде! Його здібностями захоплюються всі: сім'я, друзі, знайомі, яким він дарує свої вироби.
З лісової знахідки готовий виріб
Звичайно, непросто перетворити лісову знахідку на готовий виріб. Син сушить корчі певним чином, працює з формою, видаляючи все непотрібне, шліфує і т. д., але витрачені час та праця виправдані. Одна фігурка, з очима, схожа на казкову істоту. Ми називаємо його Дракоша.
Фото Наталія Гулігас
А ці різноманітні дерев'яні вази! Звичайно, в них не поставиш живі квіти, зате для сухих букетів, ікебани це те, що потрібно. Такі вази самі собою прикраса квартири.
Фото Наталія Гулігас
Не робота, а насолода
Синові приносить радість видаляти все зайве, щоб звільнити красу. Напевно, щоб побачити щось у звичайному шматку корчі, потрібен особливий погляд, особливе бачення. Можна, звичайно, сказати, що кожен може навчитися робити подібні речі, якщо уважніше дивитися собі під ноги та на всі боки. Але чомусь здається, що увага тут ні до чого. У сина є почуття краси, і так він через себе, через свою думку, через свої руки приводить її в цей світ.
Наталія Гулігас
За матеріалами журналу «Будинок у саду»
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
