Фото: Micky**
Осіннє рівнодення завжди вважалося на Русі великим святом.
У кожному селі в цей день затівалися народні гуляння, а привітні господині скликали в будинок гостей та пригощали їх ароматними пирогами з капустою, м'ясом та брусницею.
Чому селяни надавали щорічному природному явищу такого великого значення? Можливо, і тобі буде цікаво дізнатися, чому насправді тішилися наші прадіди.
Виявляється, осіннє рівнодення було для слов'ян і Днем Світловита, і Закриттям Сварги, і Новоліттям, а також Таусенью та Радогощами. На той час землероби закінчували збирання врожаю та інші сезонні роботи, що було приводом для веселощів.
Селяни щиро раділи тому, що нарешті отримають нагороду за власну працю і, звичайно ж, відпочиватимуть. До речі, саме День осінньої рівноваги вважався початком чергового року.
Прадіди вірили, що на Радогощ Дажбог (так слов'яни називали Бога Сонця) із зрілого чоловіка перетворюється на мудрого старця Світловита, промені якого перестають гріти, адже час його добігає кінця.
Інші Світлі Боги до весни з людського світу йшли в Сваргу (небесне царство), яка на холодну пору року зачинялася. Проводили Богів спалюванням солом'яного птаха.
У день осіннього рівнодення селяни розігрували казку про подорож славного витязя, який символізував Сонце, до підземного царства, а ввечері проводили обряд очищення, стрибаючи через багаття.
Між іншим, до цього святкового дня був приурочений і один із найкумедніших слов'янських обрядів – похорон тарганів та мух, які поряд набридли за літо. Дівчата поміщали їх у мініатюрні труни, вирізані з овочів, і урочисто зраджували землі, щоб комахи заснули на час зими.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
