Наталія Хоменко, головний редактор журналу "Ліза". Фото: Андрій Соколов
«У будь-якій незрозумілій ситуації – консервуй!» — це мій девіз уже другий рік. Минулого літа, коли було особливо важко «перетравлювати» новини та шукати хоч якусь основу для позитиву, я для себе вивела цю формулу. І мені полегшало. По-перше, руки зайняті. По-друге, підключаємо фантазію, експериментуємо і займаємося повністю творчою справою. А по-третє, зростаюча гора банок та баночок підсвідомо дає тобі відчуття спокою. Та й взагалі, коли в будинку пахне варенням та іншою консервацією, будинок відразу стає затишним, а гості, що нагрянули в будь-який час дня і року, викликають почуття радості, а не паніки.
Цього року вже заготовлені всілякі варіанти полуниці та вишні (варення, заморозки, настойки, наливки), у морозилці почали зростати запаси цвітної капусти та брокколі… Нарешті прийшла черга слив. Саме час поділитися з вами двома рецептами, які знайшла та вдосконалила минулого року і якими збираюся обов'язково зайнятися найближчим часом. Отже…
Фото: Piotr Rzeszutek/Shutterstock/ТАРС
Найсмачніше у світі
сливове варення з духовки:
- 3 кг слив «угорка»
- 1 кг цукру (можна більше, але не більше 2 кг)
- 1 пакетик кориці
Приготування:
Зливи очистити від кісточок (я ріжу на половинки, але можна і четвертинки). Скласти у вогнетривку ємність, засипати цукром, присипати корицею, акуратно перемішати. Можна дати постояти півгодини-годину, щоб трохи пустили сік. Відправити ємність до попередньо розігрітої духовки, кришкою не накривати. Запікати на великому вогні приблизно півгодини, потім зменшити вогонь до мінімуму та запікати ще близько години. За цей час три рази можна акуратно «ворушити» сливи дерев'яною ложкою. Закатати в простерилізовані банки, перевернути вгору дном, укутати ковдрою. Коли охолоне – перевертаємо та зберігаємо просто на полиці, не в холодильнику.
Смак у такого варення виходить приголомшливий – слива саме запечена, як у пирозі. Коли відкриваєш банку, головне – не з'їсти всю одразу «в одну особу».
Другий хіт сезону – мариновані сливи. Скажу чесно: минулого сезону заготовили не так уже й багато, банок 12-13. Процес досить довгий, возитися було ліньки, тим більше, що в результаті ми були не цілком впевнені, а спробувати готовий продукт можна не раніше, ніж через місяць… Загалом, коли майже через півроку ми нарешті вирішили дістати мариновані сливи на стіл і гості це спробували, то… сливи одразу скінчилися. Раз — і нема. Чудово йдуть до м'яса, сиру, рису, як закуска, та й просто самі собою. Оцту в них взагалі не відчувається, сливи дуже ніжні, тому у дітей користуються не меншою популярністю, ніж у дорослих. Пропорції можна варіювати, хто обходиться взагалі без води (називають це «сухий маринад», цукор розводять прямо в оцті), а в мене виходить приблизно так.
Мариновані сливи:
- 6 кг слив «угорка» (важливо: вони повинні бути міцні, не перестиглі)
маринад:
- 3 л води
- 800 г цукру
- 1 пакетик гвоздики
- 1 пакетик кориці
- 1 пакетик запашного перцю (горошок)
- 10 лаврових листків
- 0,5 л 9% оцту
Зливи вимити, кожну наколоти виделкою, щоб згодом не лопалися, розкласти по банках: не до верху, а «по плічка» — врахуйте, що вони в процесі «розпухнуть». Зварити маринад: вода, цукор та всі спеції, дати їм поваритись хвилин 10-15, після цього додати оцет. (Як варіант: лавровий лист, запашний перець і гвоздику моно відразу розкласти в банки, а варити тільки воду з цукром, корицею та оцтом.) Залити сливи в банках маринадом, накрити кришками, дати настоятися щонайменше 10-12 годин. Злити маринад назад у каструлю, закип'ятити і знову залити сливи на 10-12 годин. Повторювати процедуру 3-4 рази. Зливи в результаті повинні пустити сік, а зменшитися в розмірі. Після четвертого разу, заливши киплячим маринадом, можна нарешті закупорити банки. Рекомендують стерилізувати кожну банку протягом 15-20 хвилин.
Мій особистий лайфхак: я двічі заливала сливи в банках приблизно на 12 годин, а потім перевантажила все у велику каструлю (у мене на 10 л), востаннє довела до кипіння маринад разом зі сливами, після чого розклала по стерилізованих банках і закатала. Про результат я вже писала вище. Важкість у зберіганні таких слив лише одна: їх одразу з'їдають. Як говорив Вінні-Пух: "Мед - це дуже дивний предмет, він коли є, то його одразу немає".
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
