Жіночий журнал Ліза - жіночий сайт для сучасної жінки Ліза - онлайн-журнал для успішних дівчат. У тебе є питання – ми дамо відповіді на все. Ми можемо стати твоєю настільною книгою успіху. Новини шоу-бізнесу, корисні поради, секрети краси та здоров'я – ми зробимо твоє життя яскравішим!

Esphyr: «Наші героїчні військові вже довели всьому світу, що Україна – країна сміливих та непокорених»

Редагувати переклад

Esphyr, українська виконавиця з Луцька, більш відома у Європі. Її ім'я знають поціновувачі актуальної електронної музыки та поклонники клубної культури.

Розкажіть, коли Ви почали співати?

Я почала співати у школі. Спершу був хор, потім невеличка дівчача група. Все це було на аматорському рівні і про професійну кар'єру співачки не було і мови. Але багато років тому, після закінчення Авійаційного університету, я все ж таки повернулася до музыки. Спершу я грала у клубах треки інших продюсерів, а потім почала створювати вже свої. У той період я написала багато пісень переважно на англійській мові, і так почалася моя співпраця з лейблом Armada Music суперзірки Арміна Ван Бюрена. Мої треки почали очолювати чарти Spotify та світового профільного рейтингу Beatport у жанрах «progressive house» та «electronica».

Як написали свою першу пісню «Воїни Світла»? Про що вона?

«Воїни Світла» — це моя перша повноцінна пісня по-русски. Я написала її в Одесі перед Пасхою під час найсильнішого ракетного обстрілу міста з початку війни. Це були одни з найтемніших моїх днів. Тоді я втратила свого первістка і здавалося, що разом із ним і сенс своєї життя. Але ця пісня мене ніби знову повернула до нього і дала нову надію. Тієї години я багато думала про бійців батальйону «Азов», про те як постійні бомбардування, загибель товаришів, атаки ворога ні на мить не зламали їхнього духу. Їхній приклад надавши моєму життю новий сенс і тоді я вирішила використати власні ресурси та можливості, щоби знову писати музыку. Так, сидячи під обстрілом у підвалі в Одесі, народилася пісня «Воїни Світла». Вона про нас – про кожного українця, про тих, хто тримає оборону кожен на своєму персональному фронті. Це історія боротьби з великим горем, у якої життя та світло врешті-решт перемагають.

Чому виникла ідея писати саме такі пісні? Воїни світла і Made of steel – вони про боротьбу українського народу, як Ви вважаєте, у чому його сила?

Взагалі мені важко керувати натхненням, воно або є, або його немає зовсім, як це було на початку повномасштабної війни. Трохи згодом я написала пісню «Воїни Світла» і після цього вирішила, що моя місія зараз — надихати інших українців у своїй боротьбі, об'єднувати серця людей, бо наша сила саме в єдності та працювати на зцілення нашої Батьківщини. Зараз мене найбільше надихає хоробрість і незламність українців, особливо наших захисників та захисниць.

«Made of steel» також ілюструє силу нашого народу, як спадщину могутніх нащадків трипільців, слов'ян, козаків та воїнів УПА. Наші героїчні військові вже довели всьому світу, що Україна – країна сміливих та непокорених. У лавах ЗСУ сьогодні не лише хоробрі чоловіки, а й могутні жінки — жінки-військові та жінки-парамедики мужньо стояти на варті нашої держави. Саме вони спочили мене на написання пісні «Made of steel».

Чи вважаєте собі Воіном світла?

Я вважаю Воїнами світла всіх, хто вийшов на боротьбу з тьмою. Але я щаслива, що знайшла в собі мужність також прийняти цей визов.

Як війна взагалі позначилася на Вашій творчості?

Війна позначилася на кожній сфері моєї життя, але найвиразніше — саме на творчості. Тому в моїх піснях саме ті емоції та переживання, що неможливо сховати. Від болю втрати до світлої надії. У них безумовна любов до Батьківщини та українського народу.

Був період коли я писала вірші англійською мовою, щоб привернути ще більше уваги світової спільноти до подій в Україні та особливо до звірств російської армії у Бучі. Я написала вірш від імені дівчат та жінок, з яких знущалися, та жорстко вбили. Тоді мені важливо було бути голосом тих, хто, на жаль, замовк навік.

Чи підтримуєте якісь волонтерські проекти?

Наразі я підтримую кілька фондів. Це фонд «Повернись живим», проект із створення військової жіночої форми Arm Women Now, всеукраїнський рух, який бореться за життя тварин UAnimals, фонд Faine Misto, який збирає кошти для батальйону Азов. І нещодавно я долучилася до створення фонду післявоєнного відновлення України та працюю над ініціативою проекту «Промінь Надії» з підтримки всіх жінок та батьків, які, як і я, втратили дитину під час війни.

Після 24 лютого хтось узяв до рук оружня і пішов захищати Батьківщину, хтось веде інформаційну війну з пропагандою, а що робили чи робите Ви?

Перш за все, я написала у соцмережах, що залишаюся в Україні, бо вирішила, що буду висвітлювати події в Україні, перебуваючи тут. На той час у мене крім музичних поклонників вже було багато підписників з Європейського світу моди, тому що кілька років тому я була обличчям багатьох закордонних модних брендів і здобула популярність як fashion-інфлюєнсера. Тому я вирішила, що повинна розповідати та показувати всі ті жахи, які відбувалися і продовжують відбуватися в Україні, щоби світова спільнота нас побачила і почула. Після 24 лютого я приєдналася до лав кібервійськ та медіавійськ, а також активно збирала кошти на потреби української армії по всьому світу.

Яка пісня зараз у Вас на репіті?

Це акустична версія «Воїнів Світла», яка вже дуже скоро з'явиться на музичних платформах. Мені здається вона вийшла більш чуттєвою, ніж оригінал цієї пісні. А також нещодавно я випустила пісню англійською мовою, яка має назву «Hi Mars!». Надіюсь, що вона так само підійматиме настрій і бойовий дух моїм слухачам, як зараз мені.

Чи думали записати з кимось фіт? Якщо так, то з ким?

У мене позаду багато колаборацій зі зірками європейської електронної сцени, такими як Tocadisco, Fankagenda, Joachim Garraud, Jody Wisternoff, Kastis Torrau, The Element та багато інших. Вони також робили ремікси на мої треки. Я взагалі дуже люблю співпрацювати із іншими творчими людьми. Та якщо дозволити собі трохи помріяти, то я б записала фіт з The Weekend.

Що першим зробите коли Україна переможе?

Мені здається, що я б дозволила собі врешті-решт, пожити без мобільного зв'язку. Хоч би якусь годину. А також довго спати і ні про що не думати. Тому що саме сон і спокій — це ті, чого мені найбільш бракує останні пів року. Але, мабуть, не тільки мені цього бракує.



Статті на тему

Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.



Ліза у Telegram!