«У натурі справжнього українця закладено безмежне кохання та повагу до близьких. Я зараз живу далеко від своєї родини, рідних, які перебувають у Запоріжжі. Але коли ми з моєю дружиною Інною приїжджаємо додому, за святковим столом збирається сім'я. У такі моменти я щасливий, бо поряд мої найдорожчі люди. Київ сповнений пам'яток. Але коли до мене приїжджають друзі з інших міст, я завжди рекомендую їм відвідати духовні місця: Києво-Печерську лавру, Софіївський собор та багато інших. Саме там присутній дух давнини, відчувається велич цілого міста. Зазвичай для друзів я проводжу цілі екскурсії своїми улюбленими місцями. Я справжній українець — люблю сало та борщ із пампушками! А якщо серйозно, я думаю, що, як і всі українці, я дуже цілеспрямована людина, іноді навіть буваю безрозсудною на шляху до мети. А ще я дуже люблю свою країну та співвітчизників. Ніколи не забуду приголомшливе відчуття, коли мені випала честь нести прапор України на Олімпійських іграх в Афінах. Мене переповнювало почуття гордості через те, що я українець».
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.