У відомого минулого українського холостяка, а нині ідеального чоловіка Костянтина Євтушенка та Його дружини, олімпійської чемпіонки з багатоборства, 9 грудня народився син Дарій! 19 грудня малюка хрестили. Костянтин та Наталія щасливі стати батьками!
Щасливі батьки - Наталія Добранська та Костянтин Євтушенко
Ексклюзивно для «Відпочинь!» Костянтин та Наталія показали малюка Дарія та поділилися подробицями перших днів життя сина. Зараз малюкові півтора місяці, але фотосесія відбулася, коли дитині було лише 11 днів! Батьки вирішили уявити світові свого спадкоємця лише після хрещення (обряд відбувся 19 січня). «За малюком доглядати зовсім нескладно, адже ми всі робимо вдвох. Я у всьому допомагаю дружині. Ми з Наташею призвичаїлися міняти малюку памперси, як на піт-стопі «Формули-1», - кожен чітко знає свої обов'язки, і ми управляємось за 30 секунд! - ділиться Костянтин. Що ж, дізнаємось докладніше…
Костя, Наташа, поділіться, як ви почуваєтеся у ролі батьків?
Костя: Прекрасно! Думаю, що головне — бути готовим до народження дитини. Неважливо, скільки вам років, ви повинні бути ментально готовими стати батьками. Мені здається, я був повністю готовий до цього. Для мене це нові емоції, яких навіть не міг передбачити! І ще величезна відповідальність за сім'ю, за малюка. У нас з Наташею з'явилися нові почуття… Ось, наприклад, ми робимо ремонт і вирішили якнайшвидше все закінчити, адже в будинку дитина. Або ось поїхали кудись, залишивши Дарія з бабусею, а самі раптом відчуваємо: треба повертатися, адже малюк там без нас! Дитина у нас дуже славне, спокійне, веселе. Любить усміхатися і вже починає розрізняти кольори.
Наталка: Ми чудово справляємось! Поки що нічого складного в батьківстві немає. Дитина їсть, спить, міняємо памперси, захитуємо ... Думаю, що щасливе материнство - це коли коханий чоловік допомагає. Це дуже важливо, коли батьки разом все роблять. Костя допомагає і памперси малюкові міняти, і купати, і укладати спати… І це радісно та приємно. І Дарчик відчуває турботу батька... Це, мабуть, і є відчуття сім'ї, найщасливіше, що може бути.
Ви наважилися на партнерські пологи. Як все пройшло? Ви якось готувались до них? Чи відвідували спеціальні курси?
Наталка: Так, на пологах ми були разом. На курси ми так і не потрапили, я зрозуміла, що вони мені в принципі не потрібні. Я переглянула книги та Інтернет, як кожна вагітна вивчила тонни інформації… Я знала, що все одно інстинкти та інтуїція підкажуть, як діяти. Костя мене підтримував, мені це було потрібне. Вважаю, що чоловік має бути поруч із жінкою при народженні дитини. Костя був спокійний, допомагав мені у процесі, не панікував.
Пологи довго тривали?
Наталка: Сутички почалися вранці о 8.00, об 11.00 ми вже були у лікарні. Згодом сутички посилилися… О 15.00 я вже народила.
Досить легко. Після пологів минуло три години, і я вже ходила з дитиною на руках, пішла в душ... Якщо чесно, після пологів мені було набагато легше, ніж після мого улюбленого семиборства. Після змагань я почувалася набагато гірше. Хворів весь організм, іноді просто не хотілося жити… Народивши дитину, я почувала себе чудово! Мене переповнювали емоції, з'явилось багато енергії! (Усміхається.)
Костя: Дарій народився богатирем: зріст 55 см, вага - 3 кг 950 г. Щасливий, що бачив, як він народився! Я сам обрізав пуповину, і малюк подивився на мене! Просто мороз по шкірі!
Наталія Добринська із синочком
Розкажіть, як ви вибирали ім'я малюкові. Чому його назвали Дарій?
Костя: Нам із Наташею це ім'я дуже сподобалося, навіть особливих дискусій не було. По-перше, ми хотіли, щоб ім'я було міжнародним. В англійському варіанті він звучить Derek. Його зрозуміють у всьому світі! Тому що, наприклад, коли я за кордоном представляюсь «Костянтином», не всі розуміють це ім'я. Думаю, мій син буде міжнародним хлопцем. Хотілося б, щоб йому було зручно з його ім'ям. По-друге, нам хотілося, щоб ім'я було оригінальним та не суперпопулярним. По-третє, хотілося б, щоби ім'я було непафосним. Ласково ми називаємо сина Дарчика, по-українському Дарка.
Як ви хрестили сина? Чи влаштовували свято з цього приводу?
Костя: Ми відповідально ставимося до хрещення. Це дуже важлива подія у житті будь-якої людини. І ми хотіли, щоби для малюка цей день теж став особливим. Так співпало, що хрещення випало на 40 день після народження, 19 січня. І символічно, що це день хрещення Ісуса Христа, християнське свято! Хресним став мій близький друг Умберто, американець із Майамі. Ми товаришуємо вже 12 років, по роботі познайомились. Він прилетів разом із дружиною заради того, щоб хрестити нашого малюка. Це для нас велика честь. Хресною стала двоюрідна сестра Наташі - Лариса. Обряд провели у Києві, у храмі Святого Василя Великого. Я чомусь був абсолютно певен, що 19 січня це вихідний день. Почав запрошувати всіх своїх друзів на подію, будучи у цьому певним. Усі підтвердили. І коли я дізнався, що це робочий день, то був задоволений, що 40 гостей приїхали, відклавши всі свої справи. Потім ми відзначали подію в ресторані і навіть поїхали зануритися за традицією в ополонку. Наш американський друг ніколи такого не робив. Його дружина сказала, що ми всі «крейзі», але все ж таки він з нами занурився. (Сміється.)
Костянтин Євтушенко із синочком Дарієм
"Він то серйозний, то посміхається"
Як ваш собака, лабрадор Барселона, прийняв нового члена сім'ї?
Костя: У неї немає ніякої ревнощів! Вона відразу зрозуміла, що Дарій — частина сім'ї, молоденький, про нього треба дбати, його треба любити. Був такий випадок. Коли ми тільки-но принесли малюка додому, поклали його в ліжечко, а самі сіли на кухні і спостерігали. Малий тільки пискнув, Бася побігла до нього, стала на задні лапи і подивилася, чи все з ним добре, ніби вона справді дбає про нього!
Як вважаєте, на кого малюк більше схожий — на маму чи на тата?
Костя: Я дуже хотів би, щоб Дарчик був схожий на маму. Коли я подивився дитячі фото Наташі - побачив явну схожість. Мені здається, що нижня частина обличчя – це від Наташі, а все, що вище – це від мого батька, діда Дарія. Череп у нього точно дідусь! (Сміється.)
Ви зараз переїхали до заміського будинку. Як вам там живеться? Не нудно?
Я виїжджаю о 6.30 у місто та о 7.30 вже у спортзалі. Намагаюся завершити всі свої справи до 16.00 та повернутися додому. Поки Наташа прокинеться, погуляє з малюком, то одне, то інше, я вже приїжджаю. Нудьгувати нам ніколи. Тут ціле господарство: дитина, собака... І тут дитині добре. Як тільки його виносиш на вулицю, він одразу вирубується! (Сміється.) Можна з ним гуляти на свіжому повітрі скільки завгодно, він чудово спить. Ще він любить купатися. Як тільки його кладеш у ванну – він одразу посміхається, навіть плаває!
Малюк уже якось виявляє характер? Він примхливий чи спокійний?
Наталка: Він такий різний! То серйозний, то усміхається... Дітки — вони ж божественні, з будь-яким характером! Він може заплакати, але взагалі він спокійний. Якщо шкодить, то лише у справі. (Усміхається.)
А Костя допомагає у догляді за малюком? Чи це місія Наташі?
Костя: Вимушений визнати, що на даному етапі дружина відіграє головну роль у догляді за дитиною: вона годує, дає їй своє тепло… Але ми разом міняємо памперси, купаємо малюка, я у всьому Наташі допомагаю.
Дарій Євтушенко
Бабусям-дідусям довіряєте сина?
Костя: Так. Батьки приїхали до нас у гості, коли дитині було 3 тижні. Почали давати різноманітні поради з висоти свого досвіду… Ми на це подивилися і сказали: «Так, батьки, ось вам малюк, ось вам молоко, ось стерилізатор…» Зібралися та поїхали до міста на 4 години. Коли ми повернулися, батьки стали спокійнішими у своїх рекомендаціях.
«Роблю вправи з дитиною»
Наташа, поділися, як ти повертатимешся у форму після пологів. Чи залишилася зайва вага?
Наталка: Коли я була вагітна, у мене зовсім не було апетиту. Я харчувалася так, як це потрібно для дитини, щоб вистачало вітамінів, амінокислот і т. д. Я спокійно перенесла вагітність. Тільки солодкого хотілося, і я собі не відмовляла. Я погладшала на 15 кілограмів, через тиждень після пологів 10 відразу кудись поділися. Зараз я годую грудьми, і це катастрофа, бо я постійно голодна. (Сміється.)Мені так увесь час хочеться їсти, а їсти можна тільки те, що не зашкодить дитині: гречку, печені яблучка... Тож я весь час голодна. Я зараз нормально виглядаю, повернулася не до найкращої форми, але без проблем.
Багато мами після пологів стурбовані, що робити з животом, чи піде він… Чи хвилює тебе це питання? Чи робиш ти якісь спеціальні вправи?
Наталка:Так. Тому я щодня говорю: «Напевно, я сьогодні побіжу крос…» Я спілкуюся з подругами, які нещодавно народили. Вони кажуть: «Не поспішай!» — організм повинен трохи прийти до тями». Ми з Дарчиком гуляємо, це тривалі прогулянки, по 5–7 км намотуємо за одну прогулянку. Хочеться вже в спортзал, качати прес, цього спортивного тонусу не вистачає... Але я роблю вправи з дитиною на руках: коли її захитую, присідаю разом із нею, роблю нахили та вправи для тренування преса. Також роблю вправи із йоги.
З батьками Наталії — Любов'ю та Володимиром Добринським.
Поради молодим мамам, як прийняти себе у новій ролі.
Наталка: Потрібно зосередитись на турботі про дитину, адже час минає дуже швидко! Але і про себе не треба забувати - не запускати себе, дотримуватися дієти, відвідувати хоч раз на місяць салон краси (зачіска, манікюр, педикюр). Обов'язково! Щоб бути коханою та бажаною для свого чоловіка.
Костю, а що ти вважаєш головним для батьків, у яких тільки народилася дитина?
Костя: Якомога більше бути з дитиною! Це важливо і для батьків. Адже не всі батьки беруть участь під час пологів і відчувають єднання з дитиною. Є чоловіки, які дистанціюються від турботи про немовля, мовляв, ну все, мені час на роботу чи спати, а ти няньчись з ним… І звичайно, підтримка мами малюка створює такий міцний зв'язок між батьками та дитиною надалі, який і називається сім'я. Можуть бути проблеми, дискомфорт, але це нормально! Просто будьте сім'єю!
Чи змінило народження дитини відносини між вами?
Наталка: Вони стали ще міцнішими! Ми стали згуртованішими. Намагаємось один одному допомагати і стали розуміти один одного ще краще, адже ми весь час разом! Але іноді мені бракує обіймів. Маля весь час на руках у мене чи в Кості, а хочеться обійнятися. (Усміхається.)Коли батьки приїжджають, я обіймаю Костю і так стою, не можу відірватись! Дитина посилила наше кохання!
Ольга Безсонова
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
