Суперфіналістом шоу "Х-Фактор" на СТБ став 22-річний Дмитро Бабак. Як це, простому хлопцю із села Петрівське Луганської області виграти приз 5-го сезону — 1 мільйон гривень — і набути статусу кращого співака країни? Дмитро нам усе розповів!
У суперфіналі зустрілися Діма Бабак та тріо «Екстрім» — підопічні Сергія Соседова та Ніно Катамадзе. Наставники не скупилися на добрі слова. А шанувальники — ті зовсім не збожеволіли, коли наприкінці гала-концерту ведуча шоу Оксана Марченко оголосила ім'я призера. Тепер у 22-річного студента Інституту культури та мистецтв Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «естрадний вокал» має можливість здійснити свої давні мрії.
"Я отримав набагато більше ..."
Дімо, за твоєю реакцією на сцені склалося враження, що ти сам у свою перемогу не дуже вірив…
Якщо чесно, то так. Особливо після першої номінації, в яку я потрапив із Ірою Василенкою. Я бачив, наскільки сильні хлопці у проекті, як вони працюють на сцені, і розумів, що конкуренція є дуже високою. Кожен ефір я виходив на оголошення результатів з думкою: «Ну що, Дімко, сьогодні ти точно їдеш додому…» У суперфіналі я бачив Каплуновського, Василенка та Симулик.
Звідки така невіра в себе?
Перед кожним виходом на сцену я багато думав: «Чи я все роблю так? Чи зрозуміють мене глядачі? При цьому внутрішньо я відчував, що на правильному шляху. Для мене дуже важливо було навчитися переступати через свою невпевненість, тому кожен виступ на «Х-факторі» ставав колосальною боротьбою та роботою над самим собою. Я прийшов у проект, щоб знайти себе, свій музичний шлях, свій напрямок. Показати себе як музикант. А в результаті одержав набагато більше. Напевно, мої рідні та близькі люди вірили в мене більше, ніж я сам.
На що витратиш грошовий приз?
На творчість, звісно! Є напрацювання, пісні, дуже багато матеріалу, який збираюся записати. Працюватиму зі своїм гуртом над альбомом, над концертами. Я переїхав до Києва, винаймаю квартиру, знайшов студію, в якій працюватимемо над альбомом та програмою. Підтримка глядачів, віра в мене моєї наставниці Ніно Катамадзе, слова підтримки, які мені сказав Іван Дорн наприкінці ефіру, перемога в Х-факторі – це такий величезний кредит довіри, який я не можу розтратити просто так. Обіцяю, ви мене скоро побачите та почуєте знову!
«Готувався до сесії на холодильниках»
Поділися, коли ти вирішив взяти участь у Х-факторі, ти сподівався змінити своє життя?
Так, дуже хотів змінити життя, тому й ходив на кастинги «Х-фактора» з першого сезону щороку, доки не пройшов. Кожен музикант має амбіції, і в мене теж. Хотілося їх продати, займатися творчістю. Вдома у ДК Калініна великого розвитку не отримаєш, для цього треба рухатись далі. Можна сказати, що мій шлях у «Х-факторі» – це ілюстрація того, що якщо чогось дуже хочеш, йди і роби це, поки не отримаєш результату. (Усміхається.)
До Луганська плануєш повертатися?
Поки не планую, остаточно переїхав до Києва цього року і гадаю, що хочу тут залишитися. Я дуже люблю рідні місця, але мені як музикантові хочеться більшого, тож я переїхав. Рідні мене підтримують у цьому рішенні, розуміють.
З якими труднощами тобі довелося зіткнутися, приїхавши до Києва?
Перші мої труднощі – це очікування початку зйомок Х-фактора. Я півтора місяці вже був без роботи, у кишені жодної копійки – і я влаштувався в магазин продажу побутової техніки. Паралельно робив завдання до університету, готувався на холодильниках, мультиварках, пральних машинах та інших побутових поверхнях. (Сміється.) Я зараз на дистанційному навчанні, сесія розпочинається 20 січня.
прес-служба каналу СТБ
«Гітара та книжки завжди з собою»
Чи підтримують тебе друзі, родичі із Петровського? Що говорять про твої виступи?
З багатьма друзями дитинства я втратив зв'язок із незрозумілих причин. Вони думають, що я дуже зайнятий і мені ніколи з ними спілкуватися. Ті друзі, з якими стосунки збереглися, всіляко підтримують. І мої близькі – бабуся, дідусь, моя дівчина. Їхню підтримку я відчуваю щодня, вона мені дуже допомагає.
Людина, яка потрапила до шоу, одразу стає об'єктом обговорення глядачів. Який найбезглуздіший коментар про себе ти прочитав у мережах?
Я довго намагався не читати коментарів у соцмережах. Коли нас залишилося троє – я, Кирило Каплуновський та тріо «Екстрім», — вирішив зайти поцікавитися, що там пишуть… Дізнався, що я заплатив гроші за свою участь, що я сплю з генеральним продюсером. Мені писали: «Поверни місце учаснику, що вибув», писали про мою сексуальну орієнтацію. Загалом, «диванна армія» не спить.
Дімо, яку улюблену річ ти взяв із собою в проект?
Гітара та книжки завжди зі мною. Я люблю зарубіжну класику. Поки я був у проекті, у кімнаті накопичилося книжок 25! Щось привіз із собою з дому, щось тут купив. Перед від'їздом усе це роздарував.
Ти швидко порозумівся зі своєю наставницею Ніно Катамадзе? Яку найціннішу пораду ти від неї отримав?
Ніно завжди говорила мені: «Все треба доводити до кінця, робити на повну, незалежно від того, який результат наприкінці ти отримаєш. Тільки так ти не шкодуватимеш, що чогось не зробив. На сцені – як у коханні: коли тобі людина дуже подобається, не треба мовчати про свої почуття, краще скажи всю правду. Навіть якщо він тобі не відповість взаємністю, ти все зробиш правильно, бо зробив усе, що міг. Так само і перед глядачем – треба відкриватись повністю, бути щирим до кінця. А перед оголошенням переможця, коли ми стояли за лаштунками, Ніно мені сказала: «Дімо, тепер ти маєш навчитися приймати те, що дає тобі Бог».
Які стосунки у тебе склалися з учасниками? Кого ти вважав за конкурента? Чи потоваришував із кимось?
Дует «ТіПаЖі», Максим та Денис, — найдобріші та найтепліші хлопці, Санта Данелевича, тріо «Екстрім»… Ми дуже потоваришували. Із «Екстрімом» ми взагалі їхали в одному поїзді на кастинг! Сподіваюся, ми й надалі підтримуватимемо стосунки. Зізнаюся, було неприємно, коли після номінацій від деяких учасників я чув фрази на кшталт «А чому лишився саме ти?». Вважаю, людям треба вміти приймати свої програші, а не шукати причин в іншій людині.
прес-служба каналу СТБ
«Колись здійсниться моя мрія»
Ти сказав, що маєш дівчину... Розкажи про неї!
Її звуть Дарина, ми досить довго разом. Познайомились у березні минулого року. У нашому університеті проходив конкурс «Міс культури та мистецтв», я був його організатором. Дарина в ньому брала участь і сподобалася мені з першого погляду. Я їй писав, дзвонив, та вона не відповідала. А потім ми випадково зустрілися в маршрутці і вже не розлучалися.
Звісно, вона мене підтримує у всьому, переживає. Щосуботи відправляла за мене по 10 SMS та агітувала всіх своїх знайомих голосувати за мене. Допомагає вести мою офіційну групу у соцмережах. Вона дуже гарна, дуже хороша людина!
Як реагуєш на увагу шанувальниць, яка обрушилася на тебе? Збентежуєшся?
Трохи гублюсь, бо не знаю, як із ними спілкуватися. Мені дуже приємно їхню увагу, але я не завжди вмію висловити свою радість та вдячність. А люди, мабуть, гадають: «Ось ми старалися, а йому не подобається». Ніколи не відмовляю у автографі. Якщо просять сфотографуватися - завжди фотографуюся, доки не вийде нормальна фотографія. Намагаюся відповідати на повідомлення у соцмережах, але їх так багато! (Усміхається.)
Що б ти порадив талановитим людям, котрі хочуть, але не наважуються взяти участь у шоу «Х-фактор»?
Послухайте гурт «Сплін», пісню «Гни свою лінію». Якщо те, чим ти займаєшся, нікому не приносить поганого, якщо людям подобається і вони кажуть тобі слова подяки, значить роби те, що робиш, і обов'язково досягнеш успіху!
Які бажання ти загадав на Новий рік?
Здоров'я бабусі, дідусеві, своїй сестрі. І щоб колись виповнилася моя мрія заспівати дуетом з Ніно Катамадзе. До суперфіналу дуже хотів нову акустичну гітару. Думаю, скоро вона у мене з'явиться!
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
