Закриття кордонів країн, обмеження пересування містом та закриття підприємств – все це спричинило те, що рівень домашнього насильства значно зріс. Так пишуть медіа у всьому світі.
Домашнє насильство – це страшна епідемія, масштаби якої досі не можна оцінити на всі сто відсотків. Згідно зі статистикою, смертність жінок від домашнього насильства у 2017 році становить 50 тисяч по всьому світу.
У Китаї, де першим почався спалах коронавірусу, зареєстрували як зменшення смертності та зараження, так і збільшення насильства в сім'ях. Люди застрягли вдома з близькими, щоб не ризикувати своїм життям, тоді як багато хто залишився наодинці з домашніми тиранами.
Некомерційні організації боротьби з домашнім насильством повідомляють, що кількість повідомлень про домашнє насильство подвоїлася з того часу, як оголосили карантин. Правозахисники та активісти вважають, що більшість проблем у сім'ях пов'язані саме з епідемією коронавірусу: страх, економічне навантаження та втрати – все це сприяє зростанню напруження у сім'ях.
Правоохоронні органи також продовжують засмучувати. У Китаї нещодавно вибухнув скандал через аудіозапис, опублікований в Мережі. На ній китайський поліцейський намагається відмовити жінку подавати заяву, що її чоловік погрожував їй вбивством. Правоохоронець апелює тим, що у домашнього тирана гарна робота та що жертва зруйнує йому життя, якщо повідомить про погрози.
Що ж в Україні? У нас карантин запроваджено із середини березня і вже зараз активісти стурбовані.
Лише у столиці з початку 2020 року до поліції надійшло понад шість тисяч заяв про домашнє насильство. І хоча карантин не такий жорсткий, як у деяких інших країнах, уже зараз люди не можуть виїхати з міста будь-яким транспортом, крім особистого. Не кожна жертва домашнього насильства може взяти машину, зібрати речі та поїхати від тирана, більше того – не кожна сім'я має власний транспорт.
В Україні катастрофічно мало притулків та притулків для постраждалих від домашнього насильства. Тільки в Києві є лише два такі притулки.
Що робити якщо зазнала домашнього насильства:
- зрозуміти, що причина насильства – в агресорі, а не в тобі;
- розповісти близьким та друзям;
- відкинути аргументи «б'є – значить любить» і «не треба руйнувати сім'ю»;
- звернутися за допомогою до поліції та соціальних служб;
- не намагатися зберегти токсичні відносини та не намагатися змінити тирана;
- піти і розірвати всі стосунки з ґвалтівником.
Вийти з токсичних відносин - це складно і дуже важко це зробити без допомоги. Заручись підтримкою рідних і близьких і постав питання своєї безпеки вище іншого. Життя одне і дуже важливо не дати перетворити його на кошмар. Обов'язково попроси допомоги, якщо до тебе нечесно та погано звертаються.
Якщо ти перебуваєш у ситуації домашнього насильства, дзвони:
- 102
- Гаряча лінія Національної поліції України 0-800-500-202
- Гаряча лінія патрульної поліції м. Києва (044) 254-94-88
- Національна гаряча лінія щодо попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 (безкоштовно зі стаціонарного або мобільного телефонів, вуличних телефонів у м. Києві). Короткий номер з мобільного 116-123
Якщо ти стала свідком жорстокого поводження з дітьми або твоя дитина страждає від домашнього насильства — дзвони:
- Національна дитяча гаряча лінія 0-800-500-225 (Безкоштовно зі стаціонарних, мобільних, телефонів Києва).
- Короткий номер з мобільного 116-111
Якщо ти бачиш, що хтось із близьких страждає від домашнього насильства, не ігноруй та запропонуй свою допомогу. Часом втручання може врятувати чиєсь життя.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.