Воздвиження Хреста Господнього християни щорічно святкують 14 вересня. Цей день традиційно символізує перехід від осені до зими, тому Хрестовоздвиження тісно пов'язане з багатьма прикметами, обрядами та заборонами. Дізнайся, якими саме, з нашої статті.
Вікіпедія
Воздвиження Хреста Господнього (Хрестовоздвиження, Здвиження) — велике християнське свято, яке належить до числа двонадесятих.
Воздвиження, як і багато інших православних свят, наклалося в Україні на вже існуючі народні традиції та прикмети. Так вийшов цікавий симбіоз — поєднання християнських та давніших, язичницьких, обрядів. Ми розповімо про найцікавіші з них.
Але спершу — невелика історична довідка, з якої ти дізнаєшся, що за свято — Воздвиження Хреста Господнього.
Воздвиження Хреста Господнього: історія свята
Свято Воздвиження Хреста Господнього завжди відзначається одного і того ж дня — 14 вересня. Це — унікальне свято для християнства, адже не дивлячись на статус великого, воно є єдиним, чия історія не бере початок у Біблії.
Основою для дня Воздвиження Хреста Господнього став переказ більш пізніх літ. Згідно з цим переказом, у 326 році н. біля підніжжя гори Голгофи, на якій розп'яли Ісуса, був знайдений той самий Голгофський хрест.
shutterstock
Стародавні книги свідчать, що саме того року в Єрусалим приїхала з візитом імператриця Олена, пізніше канонізована і названа Рівноапостольною Оленою.
Імператриці було вже 80 років, але, згідно зі свідченнями її біографів, уві сні Олені було дано знак зробити паломництво.
Не побоявшись поважного віку, Олена відправилася до Єрусалиму на пошуки Господніх реліквій. І стала однією з перших, хто зробив… археологічні розкопки у святих місцях!
Саме завдяки розкопкам під егідою імператриці був знайдений Хрест Господній, на честь якого і відбувається свято 27 вересня.
За переказами, біля печери на Голгофі знайшли одразу три хрести — адже разом із Христом були розп'яті також двоє розбійників. Крест Спасителя визначили, коли від дотику до нього зцілилася важкохвора жінка.
Хрестовоздвиження — не лише день, пов'язаний із набуттям реального хреста. Він також має глибокий символізм: під час богослужінь у православних церквах хрест «споруджують» — піднімають угору, на огляд усім, хто молиться у храмі.
Таким чином це свято нагадує нам про те, що хрест і віра — наш божественний захист.
Прикмети та традиції на Воздвиження Хреста Господнього
У народі день Воздвиження Хреста Господнього давно називали коротко — «Здвиження». Вважається, що саме цього дня рік починає «зрушуватися до зими».
shutterstock
«Земля на Здвиження ближча до зими рухається», — говорили наші предки. День обріс масою прикмет і забобонів, пов'язаних зі зміною сезонів.
- Так, наприклад, вважалося, що на Хрестовоздвиженні птиці та звірі покидають землю, переміщаючись у міфічний Ірій, де вони зимують.
- Тому на Воздвиження ніколи не ходили до лісу — вважалося, що прогулянка може закінчитися нещастям, адже цього дня кожен плазун та змій виповзають на поверхню землі, вирушаючи у дорогу на зимівлю. Також вірили, що зараз і лісовик своє царство озирає, а йому на очі краще не потрапляти.
shutterstock
- Традиційно вважалося, що з 27 вересня настав час готуватися до зими — потепління вже не чекай, ночі ознаменуються першими заморозками.
- У народі казали: «На Воздвиження тепло зрушитися, а холод насунеться«. Саме з цього годині сонце світити, але не гріє, тому люди діставали зі скринь теплі речі.
- У селян і орачів з Воздвиженнями Хреста Господнього були пов'язані свої прикмети — до цього дня намагалися зібрати весь урожай: «Кажуть, що на Воздвиженні останню копицю прибирають».
- Цього дня займалися заготівлями капусти на зиму і часто робили це разом, організовуючи так звані капустяні вечірки, супроводжуючи роботу шутками та примовками. Вважалося, якщо дівчина, збираючись на посиді, прочитає спеціальний заговір, то зустріне хлопця, якого полюбити.
- є повір'я, що в цей день на землі час битва між добром і злом, світлом і нечистю. І саме крест - символ свята - приносити победу добра, проганяючи нечисть і темні сили. тому віруючі в цей день традиційно надягають хрестик і відправляються до церкву.
«У день Воздвиження люди намагалися не ходити до лісу, бо як би «про цей порі збираються до гурту вужі, гадюки та інше гаддя». На своїх збіговиськах вони радітимуть, як і де перезимувати. Якщо у цей день натрапити на таке гніздо, то змії можуть покусати.
Крім того, на Здвиження вужі виносять присуд тим, що порушили їхню обітницю – скуштували людину. Таких кривдників благородні пресмики начебто виганяють зі свого товариства, і вони повинні самотою блукати лісами. Тому, хто після Здвиження зустріне блудника, а серед них обов'язково має бути й «король із золотою короною», може усміхнутися вдача. Для цього треба розіслати на землі хустину чи фартух. Переповзаючи через нього, король залишає золотий талісман.
Ця поетична оповідка цікава тим, що власне після Зсуву гасла ладяться на зимовий сплячку. Отже, зустріти у лісі вужа, якого в народі особливо шанували, практично неможливо. Очевидно, щоб не мешати лісовим мешканцям спокійно влаштувати перезимівку, і створено таку обережну легенду».
Василь Скуратівський
«На Київщині дітям кажуть, що в день Зсуву гади заповзають у велику яму і там лижуть гадючий камінь. Лякаючи дітей, щоби не ходили до лісу, розповідають таку пригоду. Одна дівчина не послухалася мами і пішла до лісу; там вона впала в гадючу яму, вилізти звідти не могла і так прожила всю зиму аж до весни. гадюки сосали з неї кров, а вона лизала гадючий камінь. На Руфа (4-го березня), коли все прокидається від зимового сну, а гадюки вилазять зі своїх ям, вилізла й дівчина: вона була така квола, що ледве дійшла до своєї хати. Вдома вона тільки розповіла про свою пригоду і померла.
Олекса Воропай
Примітки про погоду на Воздвиження
- Птахи дружно відлетіли у вірій — чекати суворої зими.
- Журавлі політатиме на Микиті (28 вересня) — Покрова (14 жовтня) буде морозною; коли не політати - зима настане пізніше.
- Павутиння стелитися повсюдно – до тепла; мало павутиння – на суху осінь.
- Осіння павутина — на ясну та погідливу погоду.
- Добре вродивши щавель – на теплу зиму.
- Гуси летять високо – осінь буде тривалою.
- Гуси свійські тримають дзьобі в пір'ї — перед заморозками.
- Сире літо, а тепла осінь – довгою буде зима.
- Бабине літо непогідне — осінь суха.
- Дощ уранці, що бабині танці; дощ в обід - запрягай, додому їдь!
- Якщо в цей день дме північний вітер - літо буде жарким, західний вітер віщує погано погоду літа.
Що не можна робити на Воздвиженні Хреста Господнього
shutterstock
Заборон з цією датою пов'язано не так багато, але все ж таки вони є.
- По-перше, на Хрестовоздвиженні намагалися не починати важливих справ. Вважалося, що вони можуть заморозитися на півдорозі, як і погода.
- Також намагалися не вирушати на далеку дорогу — можна заблукати не туди, куди збирався, — говорили наші предки.
- Традиційно в церковні свята під забороною погані думки й слова, зварювання й недобрі поступки.
- Не можна їсти скоромну їжу. У Воздвиження віруючі дотримуються одноденного суворого посту, що виключає вживання будь-яких продуктів тваринного походження: м'яса, молока, яєць, олії.
- Ну а про останній запрет ти вже читала — цього дня і дітям, і дорослим категорично заборонялося гуляти на природі. Походь у ліс, до водойм або в полів цього дня робити не можна.
- У жодному разі не можна в цей день зваритися.
Що треба зробити на Воздвиження
- Піти до церкви. Напередодні, в ніч з 26 на 27 вересня, у храмах проводитиметься всеношна, відвідати яку прагнуть усі віруючі.
- Очистити будинок. Хрест – головний символ цього дня – на Русі наділявся особливими властивостями. Куплені у церкві свічки крестили куті в будинку, читаючи «Отче наш». Хрести малювали мелом на дверях та в кутках. Саморобні хрести, пов'язані з двох лозин, ставили у загоні до худоби. Все тому, що вірили — хрест, встановлений чи намальований цього дня, захистити будинок від негараздів та неприємностей.
- Подарувати хрестик дитині. За прикметою, купівель на Воздвиженні золотий чи срібний хрестик, оберігатиме свого носія, навіть якщо той забуде його вдома.
- Закінчити сезон польових робіт. Воздвиження вважалося останнім вісником осені, що невблаганно наближається, тому до свята селяни закінчували прибирання у містах і вкривали рослини, щоб ті не замерзли взимку.
Легенда про Здвиження Хреста Господнього
У давні часи римські імператори робили чисельні спроби знищити навіть найменші спогади про життя і діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані.
Один із імператорів — Адріан — віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гріб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі збудовано святилище богині Венери та поставлено статую бога Юпітера. Протягом тривалої години на цьому місці збиралися язичники для виконання культових дій, зокрема жертвопринесення. Але минуло 300 років, і християни знайшли гріб Господній та хрест Божий. Ця визначна для всього віруючого люду подія сталася за години Константина Великого, першого з римських імператорів, який ухвалив рішення припинити гоніння християн (за легендою, він побачивши на небі знамення Боже — хрест із написом: «Цим переможеш»).
Намагаючись виконати волю Божу, Константин Великий відправивши до Єрусалиму царицю Гелену, свою матір, щоб вона доклала максимум зусиль для віднайдення Хреста та гробу Господніх. Тривалий час її пошуки не мали успіху, незважаючи на всі старання. І нарешті святині було знайдено під храмом язичницької богині Венери. Храм негайно зруйнували і витягли на світ Божий християнські цінності: Гріб Господній, хрест, на якому було розіп'ято Спасителя, та чотири гвіздки, якими було прибито Сина Божого до хреста.
За деякими переказами, було знайдено не один, а аж три хрести та дощечку з написом, зробленим за наказом Понтія Пілата. Патріарх Макарій вирішив дізнатися, на якому ж хресті було розіп'ято Ісуса Христа, тому почав накладати по черзі кожен хрест на покійного. Коли на мертвого чоловіка було покладено хрест Господній, мерець оживши.
Отже, люди знову отримали можливість поклонятися християнським святиням. Вони побачили диво, що сталося, і попросили патріарха Макарія спорудити хрест Господній, щоб віруючі люди могли бачити його бодай здаля. Цариця Гелена після всіх цих подій привезла до Єрусалиму часточку від хреста Господнього та знайдені гвіздки.
Константин Великий віддав наказ побудувати у Єрусалимі храм на честь Христового Воскресіння. Наступного дня після освячення цього нового храму (IV століття) було встановлено святкування Воздвиження Хреста Господнього.
Сподобалася стаття? Поділися з друзями у соціальних мережах! Є що сказати? Напиши нам у коментарях!
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
