День виноградаря та винороба — чудове веселе свято, яке у 2022-му році ми відзначаємо 13 листопада. Коли це свято з'явилося в Україні, з чим це пов'язано, як найкраще поздоровити друзів-виноробів — читаємо у нашій статті.
«Хто п'є вино — не знає про його шкоду, а хто не п'є вина — не знає про його користь», — так казатиме старе японське прислів'я. Тож урочисті дні, присвячені вшануванню шляхетної праці на виноградній ниві, є у багатьох країнах. Є таке свято і в Україні.
Відзначаючи кропітку роботу українських виноробів, а також на підтримку ініціативи працівників виноградарсько-виноробної галузі України, 22 вересня 2020 року Президент України підписав Указ №403/2020 «Про День виноградаря і винороба», в якому це свято офіційно встановлено в друге неділю листопада.
У 2022 році День виноградаря і винороба ми святкуємо 13 листопада.
Галузь виноградарства в Україні налічує тисячі працівників, які завдяки своїй відданості та професіоналізму плекають українське виноробство, наповнюють ринок якісною продукцією, а бокали українців — вишуканими гробками.
Ми бажаємо вітчизняним виноробам та виноградарям гарних урожаїв, теплої погоди та високого попиту на їхню продукцію!
День винороба та виноградаря — привітання у віршах
Любий друже-виноробі,
Зі святом я тобі вітаю!
І хай твоя робота
Усіх п'янить і розважає!
Хай життя тобі дарує
Від близьких - любов і шану,
Від начальства - поважання
Ще й зарплатню непогану!
***
Мій друг-виноградар, сьогодні святкуй!
Про працю важку в цей день забудь.
Прийми в подарунок шляхетне вино,
Хай радістю серце зігріє воно.
Хай промінь надії в бокалі горить,
І напій богів хай завжди бодрити!
***
Я дарую тобі пляшку
Ароматне вино.
Хай любов'ю і достатком
Частка сповниться твоя!
Ти по бокалах напій
Цього дня скоріш розлий.
Випий за любов і щастя
І щоб минуло нещастя!
День винороба та виноградаря.
Вельмишановний пане винороб! Прийміть від нас, шанувальників вашого ремесла, найщиріші вітання з побажаннями здоров'я підвищеної міцності та життя зі збільшеним енергетичним запасом. Пусть щодня заіскриться і заграє найдивовижнішими фарбами, і буде по-справжньому неповторним! Витримки вам, найкращого «букету» вашої життя та міцності у подоланні перешкод на шляху до професійних висот!
***
Шановні виноградарі та винороби! У день вашого професійного свята прийміть наші вітання з побажаннями творчого процвітання, адже створення будь-якого сорту вина неможливе без справжнього таланту та вміння. Пусть у вашій житті завжди присутні найважливіші інгредієнти щасливої життя – любов, уміння насолоджуватися сьогоденням, витримка та мрія про найкраще у майбутньому. Будьте завжди щасливі, сповнені сил і неухильного потягу до відкриття нових професійних горизонтів!
***
Любі друзі-винороби! Ваш труд — шляхетний і нелегкий. Тож бажаю вам міцного здоров'я, родинного благополуччя, невичерпного воодушевлення, успіхів і здійснення всіх планів і мрій. Пусть виноградна лоза наливається силою, грона – сонцем, а рідний дім – теплом та счастьем!
***
Вітаю зі святом, друже! Виноробство — це і тяжка, іноді непередбачувана за результатом праця, і натхненна творчість, завдяки якій ти реалізуєш свій потенціал. Виноградна лоза — як дитина: ти плекаєш її з любов'ю і самовідданістю, ти захищаєш її від непогоди, ти радієш її зростанню і сподіваюся на її розквіт. І ти щасливий, коли вино, що ти зробив з її грон, приносити радість у світ. Тож я бажаю тобі сил, натхнення та віри в те одвічне диво, яке ти твориш власними руками!
День винороба і виноградаря.
Червоне вино
Стояти грабі прозоро-жовті
У промінні ясно-золотим…
Хай щастя, друже, не знайшов ти,
Але нащо тужити за ним!
Прозора склянка хрустальна,
Вино червоне і хмільне.
Навколо шелестіти дерева:
Все збудеться і все міне.
І ті, що дійсністю здавалося –
Нікчемна тінь, даремний дим;
І ті, що у снах ним бачилось.
Стало близьким і нудним.
Управляй на озеро спокою
Свої шукання молоді;
Все, що залишилося за тобою, –
Тільки слід весельця на воді.
Минають дні, минає літо…
Але нащо тужити за ним?
Прозору склянку налито догори.
Вином червоним та хмільним!
Максим Рильський
***
СТАРІ ВИНО
У холодному сутінку сухого льоху
по стінах тиша кане зерном граду.
І п'яний, м'ятний запах винограду,
й ряди пляшок, що в свитку із моху.
В цю кучугуру, мов у землю соху,
вбиває час плісні кошлату шпаду.
Бульба набрякнути у тісноті спаду
і тріскають, мов стручки гороху.
Вино в пісок усякне, червінь бешиха
увійде в зелень мохового прута.
І ми, буває, нашої також
бажаєм дійсності розбити стіни,
даремно, що, може, кинувши їх пута,
ми б розілялися на незнані ріні.
Богдан-Ігор Антонич
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
