Фестиваль унікальної Борщівської вишиванки цієї осені видався воістину благодатним! Славний Тернопільський край 6 вересня щедро поливав дощ. Гостей фольклорного свята «Борщівська вишиванка» це лише підбадьорило. Адже всі ми ще поспішали почастуватися найсмачнішим борщем на кулінарному конкурсі «Борщ-їв».
Молоді дівчата з радістю позували у національних костюмах
Ці дві події нарівні прославили містечко Борщів, розташоване на березі річки Нічлави. Традиції міста, як і всього краю, просякнуті Трипільською культурою. Давня культура наклала свій відбиток на традиції Тернопільщини, які місцеві жителі старанно бережуть та примножують. А жінки висловлюють пам'ять про давню культуру візерунками на вишиванках.
Такий костюм передає давні традиції Тернопільського краю
Такої різноманітності вишиванок, як на фольклорно-мистецькому фестивалі в Борщові, напевно, більше ніде в Україні не зустрінеш! У кожному селі Борщівського району Тернопільської області є свої візерунки. Їх понад сто. Кожна вишивка має свій стиль, свою техніку виконання. Гості свята мали можливість помилуватися сорочками з фондів Борщівського обласного краєзнавчого музею. Також придбати автентичну сорочку у місцевих майстринь (від 750 грн.).
«Борщівська сорочка з візерунком ріллі та кров'ю окроплена частка її»
Королевою фестивалю, без сумніву, була унікальна Борщівська вишиванка. Це візитна картка Тернопільського краю. На білому полотні чорними нитками густо розшиті візерунки. Вони подібні до тих, що археологи виявили на горщиках у печері «Вертеба» (село Більче-Золоте). Також орнаменти передають спадщину трипільців із найближчих століть.
Ця Борщівська вишиванка дісталася місцевій мешканці від свекрухи, їй близько ста років!
На запитання, чому борщівська вишивка покладена чорними нитками, місцеві жителі переказують легенду. Така традиція пов'язана з трагічними подіями, коли у V-VIII столітті на Борщівський край часто нападали турки та татари. Після одного з таких набігів у кількох наддністрянських селах загинули всі чоловіки, було вбито багато хлопчиків. Тоді дівчата та жінки дали обіцянку сім поколінь носити жалобний одяг і вінчатися у сорочках, вишитих чорними нитками… І обіцянку виконали. Саме жінки, які вишивали такі сорочки у 20-30-х роках минулого століття, були останнім поколінням, пов'язаним із тією благородною обітницею. Процес виготовлення Борщівської вишиванки був досить трудомістким і продовжувався майже весь рік. Хоча вишивали жінки та дівчата переважно взимку. І жіночі, і чоловічі сорочки шили із конопляного полотна.
З «скриньок» прабабусь як оберіг вони дійшли до наших днів. Кожний з тих, хто зберігся, налічується близько ста років і вони воістину безцінні!
На гості фестивалю Борщівська вишиванка із сучасними мотивами
Лейтмотивом свята стали слова відомого на Тернопільщині поета та композитора Григорія Гоцька: «Борщівська сорочка з візерунком ріллі, і кров'ю окроплена частка її».
Розмаїттям національних костюмів вражали гості фестивалю. Чоловіки та жінки, молоді дівчата та парубки, діти урочисто прогулювалися серед рядів вишиванок, суконь та інших стилізованих прикрас.
Кулінарне свято «Борщ-їв»
Площа у день фестивалю перетворилася на найкрасивіше культурне видовище та столицю української кухні. Можливо, незабаром фестиваль по праву називатиметься національним, про це зараз активно дбає департамент культури Тернопільської облдержадміністрації. Саме містечко називають батьківщиною українського борщу, який так люблять по всій Україні та в інших старанх світу. Якщо вірити легенді, волелюбні місцеві жителі колись добре «пригостили» загарбників, втопивши їх у величезному казані з гарячим борщем.
За традицією кулінарного конкурсу «Борщ-їв», господині із понад двадцяти п'яти сіл Борщівського району абсолютно безкоштовно пригощали домашнім борщем. Щоправда, цього року можна було залишити символічні 5-10 гривень на підтримку воїнів-захисників України.
Кожна господиня змагалася у прикрасі свого столу
Кожен населений пункт Борщівського району представив свій борщ, який гості готували за самобутніми давніми рецептами. Борщ зі сметаною, з квасолею, грінками, на свиняних реберцях і навіть з карасями! Кожен із них по-своєму смачний. Навряд чи у кого вистачило сил звідати всі 50 видів національної страви, адже до неї пропонували папмушки, деруни, млинці та багато інших смачних страв. А школярі принесли на кулінарний фестиваль випічку, виготовлену власноруч.
Як же без пахучої медовухи?
У чому секрет борщу?
Свої секрети приготування борщу господині тримають за сімома печатками. Деякі з них нам все ж таки вдалося дізнатися. У страву додають… борщівник. Це велика рослина сімейства Парасолькових, що росте при дорозі в лісостеповій зоні. Усього борщівника налічується 42 види, більшість з яких отруйні! Але лише господині Борщівського краю знають, які з них можна додавати до борщу. І найголовніший рецепт смачного борщу – це душа. Борщ, приготовлений із любов'ю господині, має неповторний смак та аромат.
Фольклорні колективи подарували справжній дух свята
Святковий настрій на фестивалі творили обрядово-фольклорні, хорові, хореографічні, інструментальні колективи. Особлива ж аура тріумфувала серед людей: вітальні, добродушні, вони надовго залишили у наших серцях любов до прекрасного Тернопільського краю!
(Все фото автора Ірини Лук'янець)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Фестивалі в Україні: що не можна пропустити у вересні 2015 року
Що подивитися на Тернопіллі: 8 маловідомих місць
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
