Ми живемо у світі кліків. Новини з усього світу змінюються на екрані смартфона в один короткий рух, мало хто витрачає час на лонгріди, бо поки ти вчитуватимешся в нього, стрічка новин і сторіс оновиться багаторазово, ти не встигнеш. Така швидка обробка інформації прискорила і темп життя.
Може, зовні ми й залишилися тими самими людьми, ми ходимо вулицею з тією ж швидкістю. Але всередині ми набираємо собі більше завдань і намагаємось виконати їх якнайшвидше.
Через це рівень стресу також зростає. Одним здається, що вони не встигають зробити все, що намітили, іншим здається, що вони роблять все занадто повільно або мало, треті справляються і ставлять собі масштабніші завдання, але забувають при цьому про знос організму та необхідність відпочинку.
Все частіше ми чуємо один від одного «я втрачаю час» або «я не маю часу», або «я не хочу витрачати час».
Тож як вибудувати оптимальні відносини з часом і знайти відповідний життєвий ритм?
У цьому можуть допомогти кілька простих порад.
1. У кожної людини, як і у кожного автомобіля, різний поріг швидкості
Той, хто їздить за кермом «Шкоди Октавіа», навряд чи засмучується або переживає, що вона не розганяється до 300 км\год, бо знає, що її технічні характеристики дозволяють дати трохи більше 200 км\год.
Щоб не засмучуватися і не переживати, що хтось у житті встигає більше за тебе і швидше, придумай, який ти автомобіль і які у тебе технічні характеристики. Рушайся по життю відповідно до них.
2. Легко, радісно та вчасно робиться тільки улюблена справа та улюблена робота
Багато людей скаржаться на те, що нічого не встигають чи нічого не можуть закінчити на роботі. Хтось взагалі щоранку змушує себе туди приходити.
Все тому, що люди вибирають собі роботу чи справу за багатьма критеріями, але тільки не за радістю та бажанням. Не дивно, що нелюба робота не працюється, а отже, ні перспектив, ні руху на ній немає.
У Мережі зараз блукає популярний текст про жінок і «нічогонеробити». Мовляв, чоловіки люблять жінок, які добре виглядають. Але добре виглядають лише ті, хто розслаблений і не бореться за блага життя.
Я ж скажу, що добре виглядають, приємні у спілкуванні, гармонійні ті люди, які зайняті улюбленою справою. І вони можуть бути в цейтноті і втомлені, але загалом баланс їхніх життєвих сил та радості завжди у плюсі. Тому що улюблена справа надихає і наповнює сама собою. Від таких людей ти не почуєш скарг, що часу немає, сил немає чи все йде повільно. Вони роблю те, що їм подобається, і одержують від цього задоволення.
3. Розставити та періодично перевіряти пріоритети
На відсутність часу часто шанують саме ті, хто має пріоритети повний хаос. Ті, чий день насичений купою незрозумілих активностей. Або ті, хто не замислюється над трудовитратами.
Наприклад, якби я відповідала на всі повідомлення та листи, що приходять до моїх комунікаторів, ще й одразу при отриманні, то ні писати статті, ні працювати психологом, та й взагалі б жити мені не було коли. Тому я переглядаю пошту лише коли їду у транспорті, поєдную час на дорогу з відповідями. Або коли я більше нічим не зайнята та не проти поспілкуватися. В решту часу я живу з вимкненим звуком гаджетів і ніщо не відволікає мене від улюбленої роботи.
4. Соцмережі побудовані на компліментарності
Вони прийнято хвалитися успіхами. Подорожами, результатами дієт чи візитів до спортзалу, нагородами дітей, подарунками, відвідуваннями статусних заходів.
Звичайно, якщо бувати в них занадто часто, ще й не відфільтрувати стрічку, то відчуття, що ти чогось не встигаєш, не зробила, не досягла дуже швидко. Іншими словами, ти починаєш почуватися лузером на тлі чужих гучних перемог. І це відволікає тебе від руху до власних успіхів. Тому час перебування у соцмережах краще скоротити. Як і ґрунтовно почистити передплату. Відставити в ній тільки тих, хто постить корисну та приємну особисто тобі інформацію.
5. Формула балансу
Колись я знайшла свою формулу життєвого балансу, вона звучить приблизно так:
«Все йде так, як іде. І все відбувається вчасно.
Тепер я не нервуюсь з приводу того, що якийсь клієнт скасував зустріч, а використовую цей час для відпочинку чи прогулянки. Я не переймаюся тим, що певний журнал не взяв мою статтю для публікації. Тому що цю статтю забере інший журнал, а перший може зв'язатися зі мною саме тоді, коли ця стаття вийде в інших. Коли нагадуєш собі, що в успішній взаємодії з іншими твоєю відповідальність лише половина, це одразу знижує градус переживань та звільняє багато сил.
6. Так само, як стрічку соцмережі, варто переглянути та почистити своє реальне оточення
Якщо люди, які просто краду твій час, життєві сили, енергію, настрій. Своїм ниттям, скаргами, вічним невдоволенням та претензіями до світу.
Це начебто не вірус, але поруч із ними ти буквально «захворюєш», почуваєшся виснаженою і нічого не хочеш робити. Навіть якщо ці люди твої близькі, спілкування з ними варто скоротити до мінімуму. Якщо не припинити зовсім.
7. А якщо все не так?
Shutterstock
Якщо робити і справді нічого не хочеться, запасу сил ледве-ледве вистачає на щоденну рутину, з оточенням все гаразд, робота була улюбленою, але раптом стала не в радість, можливо, це депресія.
Тоді замість того, щоб докоряти собі за повільність і нездатність, слід негайно здатися лікарю.
Розміреного всім та гармонійного життя!
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
