За останні десять років інтернет-тролінг розвинувся настільки, що часом виникає бажання геть-чисто відмовитися від соцмереж, відключити WiFi і забитися вдома в куточок. Але ж ми не такі, ми сильні…
Психологи впевнені, всі люди схильні до агресії. У реальному житті виявляти свій гнів вдається рідко, оскільки розцінюється це оточуючими жорстко і агресор може втратити багато благ. Доводиться себе контролювати і впоратися своїми емоціями, а ось в інтернеті справи інакше.
Тут людям тільки привід дай схопитися за віртуальні вила та вогняні стріли. Соціальні мережі стали засобом поливання бруду, вияву агресії, стеба, ненависті тощо. Головну роль у цьому плані виконують хейтери та тролі.
Чому люди в інтернеті такі злі?
Насправді все йде в глибину. Людям властиво пропускати всі події у житті чи чиїсь висловлювання через себе (чи чужі успіхи чи невдачі). Коли вони не згодні, інстинкт вимагає вплинути на ситуацію, висловивши свою так звану особисту думку.
Хейтери потребують уваги і прагнуть виплеснути свій гнів, що накопичився за день або навіть життя. Саме тому блискуче ображають і навіть загрожують першим особам глобальної павутини (знаменитості, блогерам та іншим користувачам). Хоча ніколи не зізнаються у цьому.
Кожна людина частково вважає себе важливою персоною та соціальні мережі дозволяють це продемонструвати. Тільки ось замість створення успішного блогу чи інтернет-проекту дехто вибирає виступати критиками. Це надає сил та почуття важливості. Ну, а інакше, адже «Моя думка дуже важлива» і «Я краще знаю».
Реакція на коментарі
Іноді коментарі людей бувають корисними, цікавими, наповненими гумором і навіть слушними порадами. А іноді — бридкими, їдкими та некультурними. Особливо, коли користувачі дискутують між собою.
Якщо тебе жодного разу не образили в інтернет-просторі, ймовірно, ти не користуєшся соцмережами:)
Реакція в таких випадках також відрізняється: одні поливають брудом услід, інші захищають, треті — стежать за розвитком подій. А головне – не стати співучасником.
Їжаку зрозуміло, що сказані гидоти на адресу іншої людини хейтери на підсвідомому рівні співвідносять до себе та своїх невдач у житті. Більшість із цих представників страждають низькою самооцінкою, тому постійно залишають незадоволені коментарі.
Люди, які по-справжньому люблять себе і поважають, ніколи не напишуть образу або назвуть дурним чиєсь висловлювання. Вони в принципі не витрачатимуть час на суперечки в мережі, оскільки є цільною особистістю і живуть сьогоденням.
Як реагувати та боротися?
Образилася і відповіла таким самим потоком словесного лайна — отже, згодна. Змовчала, побажавши удачі в житті хейтеру, — виявилася мудрою, гармонійною, задоволеною особистістю. Проста арифметика, що не потребує довгих роздумів.
Не треба нікому нічого доводити, оскільки незнайомцям, здатним відкрито писати гидоти, вже нічого не поясниш. А ось витратити енергію, настрій та час на зловісного троля замість того, щоб добре провести вечір – просто дурість.
Твоє сприйняття уособлює ставлення себе, що у реальному житті, що у мережі. Інформацію слід інтерпретувати, оцінюючи співрозмовника та сказане. Упевнений у собі людина не відреагує на образу від незнайомого чи навіть знайомого користувача, бо знає себе та любить.
Щоправда, є одне але
Усі ми частково заручники чужої думки! Тільки виражається цей стан по-різному: хтось відразу стає дибки в спробі захистити себе, хтось з неприємним почуттям усередині, зчепивши зуби, заплющує очі, а хтось — аналізує і, видихнувши, відпускає почуте/прочитане про себе (Останній варіант краще, до слова).
Запам'ятай: гидоти завжди приносять неприємне відчуття, але вміння контролювати їх сприйняття, впоратися з собою та своїми емоціями робить нас сильнішими, витривалішими та кращими.
Намагайся аналізувати слова людей, обмірковуючи їх посил, сенс і причину. Тоді й буде жити простіше.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
