У людини два улюблені рубежі – новий рік та понеділок. Скільки ж зароків ми давали і даємо собі завжди саме в них – схуднути до Нового року, піти у спортзал із понеділка, перестати їсти солодке, розпочати нове життя, зробити ремонт, поміняти роботу. Чи поповниться скарбничка звершень I did it у 2020-му? Чи хтось просто подавиться шампанським?
Навіть передзвонити подрузі часто відкладаємо на понеділок нового тижня. А вже скільки попелу ми випили разом із шампанським кожного Нового року. Попелу наших бажань. Але чи справдилися вони?
То чому ж нам потрібні якісь особливі дати та віхи? Чому не можна робити те, що ти хочеш просто так, будь-якого дня? І чому не працюють усі ці магічні ритуали «напиши-відпусти-спали-випий-плюнь-розтри-три рази притопни-один прихлопни»?
Думаю, що все це не більше ніж самообман. Реверанс у бік громадської думки. Або інфантильна позиція, де відповідальність брати не хочеться, а безвідповідальним бути якось некрасиво. Тому вдаю, що я щось роблю.
Як ми відкладаємо зміни
Одна моя знайома постійно збирається худнути. Кожний понеділок. Кожен новий рік, перед корпоративом, коли виявляє, що не влазить у чергову ошатну сукню.
Вона записується на якісь дієт-шоу, сподіваючись, що дієтолог заб'є їй холодильник корисною і збалансованою їжею. І дуже ображається і засмучується, коли натомість їй вручають комплекс вправ, які потрібно робити щодня.
Вона виписує по інтернету якісь диво добавки, які потрібно їсти, щоб схуднути, але не відмовляється від цукру, здоби та шоколаду.
Вага не просто не йде, а з кожним роком прибуває. Зараз вона одержима ідеєю піти до спортзалу — з нового року, зрозуміло. Але навіть до ворожки не треба ходити, щоб припустити, що в цьому їй заважатимуть фінансові проблеми, яких поки що немає, але вони обов'язково виникнуть.
І справа не в тому, що худнути знайома не хоче, а в тому, що їжа, і як наслідок зайва вага, заміняє іншу її потребу, яку вона поки що бачити не хоче. Чи не готова, не дозріла. Вона взагалі поки що не хоче визнавати зв'язок внутрішнього та зовнішнього. Чи допоможуть їй у цьому новий рік та черговий зарок? Звичайно, ні.
Як ми вигадуємо зароки
Ще одна приятелька "вчить" англійську мову. Чому в лапках? Тому що намір вивчити присутній у її житті вже 46 років. Тільки мови все немає.
З нового року вона має намір піти на чергові суперкурси, з яких піде, як і з усіх попередніх. Все тому, що не потрібна їй ця англійська. Все гаразд у її житті і так.
Більше того, не подобається він їй, не заводить. Але зараз всі або говорять англійською, або його активно вчать, і приятелька не може залишитися осторонь. Тим більше, що «бути кращими в усьому і доводити до кінця все, що робиш» — такі заповіти залишив їй тато. Відмовитися від татових бажань і знайти свої, а ще перестати наслідувати моду - ось, що насправді потрібно було б подрузі.
Але до цього дорослого усвідомлення ще треба дозріти. А поки що, краще просто знову пообіцяти собі вивчити англійську. В новому році.
Слово психолога!
У моїй роботі психолога я вже не перший рік спостерігаю шалену активність людей, які хочуть записатися на консультацію в останні тиждень-півтора року, що минає.
Тобто весь рік вони «сиділи на попе рівно» і про психолога не думали, а 27 грудня — «Запишіть мене терміново, будь-коли, підлаштуюся під вас, мені дуже треба». Навіть якщо такі й доходять до кабінету, то приносять вони, як правило, щось велике та важке, але працювати з ним не хочуть — одна-дві зустрічі, а далі «Ой, я захворіла, пізніше вам зателефоную», або «у мене фінансові труднощі», або «вибачте, я забула і у відпустку поїхала».
Дзвонять вони і з'являються наприкінці наступного року перед наступним психологом. Тому що вирішувати своє велике й тяжке не готові, а ось ця судомна передноворічна активність дозволяє їм відчувати, що вони щось зробили, наблизилися до спроб вирішення. Просто не встигли. Рік скінчився. Психолог був зайнятий.
Безперечно, Новий рік — час, коли тягне підбивати підсумки минулого року та будувати плани на наступний. Але реальний план від нереального відрізняє внутрішня готовність та наявність дій. Недарма ж кажуть: «Бійтеся мріяти, бо мрії мають властивість збуватися».
І якщо ти боїшся свого плану чи своєї мрії, то жодний Новий рік, тонна попелу у шампанському під бій курантів чи понеділок тобі не допоможуть.
Якщо ти не боїшся, ти готовий змінити своє життя, ти береш і просто робиш. Не важливо, у Новий рік чи 12 травня. А попелом, кажуть, добре добрити помідори. Обов'язково спробую у новому році.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
