Героїня цієї історії ніколи не гналася за модою і воліла залишатися самою собою, бути природною. Але оточуючі її не розуміли.
Freepik
Подруги постійно твердили Яні, що вона немодно одягається і без макіяжу схожа на опудало. Було прикро… Але що вдієш, якщо кожного разу, коли Яна пробувала слідувати їхнім порадам і вирушала на шопінг, вона не могла навіть оцінити, наскільки гарна ось ця дівчина у дзеркалі – у босоніжках на товстеній підошві, у штанях з лампасами та футболці з екстремально яскравим принтом, настільки чужим їй був цей образ.
Та й решта луків, зібраних за рекомендаціями подруг, теж були абсолютно «не своїми». Що вже говорити про макіяж… Татуйовані брови, наклеєні щітки вій, товсті стрілки, яскрава помада – Яні здавалося, що це більше схоже на якусь дешеву маску… Що залишається від твого унікального обличчя, якщо зробити з ним таке?
…От і нещодавно не встигла Яна прийти на зустріч зі своєю подругою Санькою, як та почала обурюватися:
- У що ти вдягнена?! Подивися на себе! Це убого і немодно, – Саня невдоволено наморщила носик.
Сама ж вона красувалася в суто символічній сукні, босоніжках на високих підборах і крислатому капелюсі. А в руках дівчина недбало тримала брендову сумочку. Повною впевненістю у своїй чарівності Олександра гордо йшла поруч з Яною, не забуваючи при цьому вимовляти подрузі за її «жахливий зовнішній вигляд».
Freepik
– Сань, набагато важливіше, який у людини внутрішній світ, ніж зовнішні складові, – намагалася виправдатись Яна. – Одяг ніколи не визначав переваги особистості.
- По одязі зустрічають! - гаркнула та. - Про це мудрі люди ще в давнину знали. Якщо виглядаєш як опудало, ніхто не добиратиметься до «начинки»! Головне, як ти себе позиціонуєш. Успішна людина – це стиль.
- А Білл Гейтс? Завжди у джинсах, а успішності йому не позичати, – парирувала Яна. - А Бренсон? Джобс? Вони взагалі за модними трендами не стежили, але досягли успіху, стали найкращими у своїй справі. І їм у цьому, між іншим, аж ніяк не лейбл «Версаче» чи «Гуччі» допоміг.
- Тоді чому так затребуваний глянець, кутюр? – Саня зайняла оборону. – Ось ми з тобою зараз йдемо вулицею, зверни увагу, скільки людей озирнулося на тебе і скільки – на мене.
Так, на них справді оберталися. Але Яна вважала, що це швидше через гучну Саньчину тираду, а не через те, у що вони одягнені.
І тут Олександра зупинила повз молодого хлопця, що проходить, і в лоб запитала:
- Кого б із нас ви, не замислюючись, запросили на побачення?
Той оглянув подруг від маківок до п'ят і прорік, зупинивши свій погляд на Сані:
– Вас! - І, подумавши, із сумнівом додав, - але якщо ваша подруга нафарбується і переодягнеться, у неї теж є шанс.
– Та йдіть ви обоє… – у Яни дихання перехопило від образи, що захлеснула, – з вашим шансом знаєте куди!
Freepik
Вона розвернулась і пішла геть, витираючи сльози. Зрештою, вона теж має гордість! Але тут хтось її гукнув:
– Дівчино! З довгою косою! Стривайте!
Яна сповільнила крок і обернулася на голос. Вуличний художник призовно махав їй рукою:
- Так-так, саме ви! Йдіть сюди! Я намалюю ваш портрет!
Олександра, яка наздогнала Яну, розреготалася:
- Ей, вам що, на шматок хліба не вистачає?
Але художник не відставав, він посадив Яну на маленьку табуреточку, взяв у руки пензель і почав робити малюнок, поглядаючи на дівчину і примовляючи:
– У вас смарагдові очі, соболині брови, ідеальний овал обличчя та прекрасне волосся. Ось тільки подруга погана, але це можна виправити.
Він глянув на Саню, що стоїть поруч, і додав:
– У моді – природність. Завжди!
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
