Фото нестандартної моделі Тесс Холлідей на обкладинці глянсового журналу стало справжньою сенсацією. Одні звинувачують її у пропаганді ожиріння, інші кажуть, що Тесс є вісником змін та іконою бодіпозитиву. Історію коментує експерт-психолог Олена Шпундра.
Британський Cosmopolitan вибрав Тесс Холлідей, відому американську оверсайз модель, обличчям жовтневого випуску. Це, безперечно, перемога, визнання того, що жінки з вагою понад 55 кг не просто існують, а ще й працюють у fashion-сфері.
Але давайте вранці сльози радості та спробуємо розібратися, що насправді робить глянець.
Тесс Холлідей- це не просто plus size модель, і навіть не plus plus size, це людина з ожирінням. Модель плюс ще одна людина, якщо хочете. Її вага 150 або 155 кг при зростанні 165 см – це вага двох людей зовсім не субтильна комплекція. І так, слово «ожиріння» існує так само, як і люди, хворі на нього.
Якщо ми вирішили давати «зелене» світло всім людським особливостям, то давайте не уникати слів, які їх визначають.
Поява такої моделі як Тесс дуже закономірна для США, де, згідно з даними статистики, на ожиріння страждає 40% населення. І ця цифра збільшилась на 33% за останні 15 років. А найтривожніше для мене, що у віковій категорії від 2 до 19 років, тобто серед дітей та підлітків, товстих та надто товстих — 18,5%.
Звичайно, ви заперечите, що на ожиріння не страждають — їм насолоджуються. Саме так підносить глянець життя Тесс Холлідей. З усіх боків щаслива дружина і мати двох дітей. І навіть на обкладинці Cosmo вона пропонує всім хейтерам поцілувати себе в зад. А її фоловери на ФБ пропонують заткнутись тим, хто заїкається про проблеми зі здоров'ям. Адже проблеми є.
Якщо розширити свої інтереси за межі глянцю, можна подивитися хороший фільм «Перукарка» Die Friseuse (2010, Німеччина).
У ньому німці з усім властивим їм натуралізмом показують життя звичайної жінки, яка має ожиріння. Вона теж не страждає – вона просто живе. Більше того, намагається знайти роботу перукаря у салоні краси. Хоча стикається з дискримінацією, тому що весь її зовнішній вигляд ображає «фей» та «богинь», які працюють у них.
У фільмі ми бачимо те, чого не хоче бачити глянець і не розповідає Тесс Холлідей — як жінка з ожирінням встає щоранку з ліжка, чіпляючись руками за канат, що вмонтований у стіну навпроти. Тому що хребет не може витримати переміщення такої маси з горизонталі у вертикаль та назад. Яке обмежене сексуальне життя, тому що багато пози просто недоступні через таку масу. Як важко ходити, особливо вгору сходами, бо це і задишка, і суглоби.
Тож ожиріння – це саме хвороба. І так, є люди, які хворіють на неї, як і на будь-яку іншу хворобу. І для США, наприклад, це стає більшою проблемою, ніж СНІД чи рак. Але що робить глянець? Замість того, щоб звернути увагу на причини, а саме на їжу, яка вбиває вже друге чи третє покоління американців, вони виставляють over size моделей і кажуть: «Це бодіпозитив, будьте товстими, ви гарні». Хоча саме їжа є тим фактором, що спричинив проблему.
Колись американські жінки сказали: «Ми більше не рабині кухні, ми не готуватимемо». Нормальне бажання розширити сферу життєвих інтересів підхопили маркетологи, зрозумівши, що готова їжа та напівфабрикати принесуть нечувані прибутки, бо люди все одно завжди будуть їсти. І тепер одна моя американська подруга з гордістю розповідає, що більше не варить бульйон для супу чи соусу. Тому що купує готовий у пластиковому пакеті. Ще й може вибрати відсоток жирності та вид м'яса, з якого він зварений. Але скільки м'яса в цьому бульйоні, якщо він зберігається 12 місяців, і що там ще є? Втім, як і в молоці зі смаком полуниці чи банана. Або у замороженій піці.
Але Тесс Холлідей в інтерв'ю не розповідає про їжу - вона розповідає про згвалтування, що вже стало трендом. Ні, як психолог, я добре знаю, скільки насильства існує у суспільстві насправді та скільки замовчується. І дуже співчуваю всім, що так чи інакше пережили його. Але коли кожна (кожна!) селебріті раптом починає витягувати зі свого далекого минулого епізод сексуального насильства, причому скоєний двічі однією і тією самою людиною, я просто не вірю, вибачте. Все це нагадує якусь хейтерську компанію проти чоловіків.
Європейський глянець теж лукавить. Він показує нам Тесс Холлідей з усіма її 155 кг, як би кажучи: «Любіть себе і насолоджуйтесь», але забуває згадати, що якщо прогулятися мас-маркетом, то знайти в ньому розміри вище L буде дуже проблематично.
Переглянути цей допис в Instagram
Тесс Холлідей показала, як святкує вихід своєї першої обкладинки
Принаймні для мене завжди було проблемою привезти в подарунок своїй подрузі розміру XL, якусь модну та симпатичну шмотку. Їх там просто нема. У деяких брендах XL розмір ще можна зустріти, але кількість моделей та фасони кардинально відрізняються від традиційної трійки S, M, L. Одяг для повних досі виведений в окремий сегмент.
А назви цих магазинів, принаймні наші, на кшталт «Богатир», «Бояриня», «Grand madame», відбивають полювання в них заходити. То чому повні жінки можуть дивитися на Тесс Холлідей, але не можуть одягнутися у звичайному магазині?
Адже справжній бодіпозитив розпочнеться саме тоді. Коли красу перестануть пов'язувати із зовнішністю. Будь-який. І єдиними критеріями, які її визначають, будуть здоров'я, якісне харчування, розумна рухова активність, настрій та люди, які оточують тебе. А в позитивні пориви глянцю, в те, що він розширює свої горизонти, а не нав'язує нам іншу крайність, я повірю, коли на його обкладинках з'являтимуться моделі з вітіліго, алопецією, ампутанти, що народили і годують матері, моделі віку 65+ і багато інших.
І в те, що суспільство змінилося, я повірю, коли жінок, які годують грудьми немовлят у громадських місцях, перестануть зраджувати анафему та закликати їх прикритися. А краще зникнути.
Якщо ми захоплюємося всіма 155 кг Тесс Холлідей, то чому 50% суспільства досі ображає вигляд матері, яка годує дитину? А на матерів, що наважилися залишити особливу дитину, дивляться або як на дурні, або як на мучениць?
Давайте уникати подвійних стандартів і приймати всіх - товстих, тонких, заміжніх, одиноких, білих, чорних, високих, низьких, сивих - різних, багатоликих та різноманітних. Толерантність і буде справжньою перемогою бодіпозитиву, коли кожному знайдеться місце під сонцем.
Ці фото з проекту @femmeography чудово ілюструють бодіпозитив, про який йдеться у статті. А ти що думаєш?
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
