Ви помічали, що самотніх мам та «недільних» пап серед нас стає дедалі більше? Ситуація, коли чоловік йде з сім'ї, щойно встигнувши її створити, а жінка поодинці вирощує дітей, стала практично нормою. Статистика невблаганна. 75 відсотків подружжя розходяться протягом перших п'яти років шлюбу. Рідкісна пара долає кризу 7 років. Близько 70 відсотків дітей ростуть у неповній сім'ї.
Я не ханжа, не моралістка, не прихильниця домострою і добре розумію, що часом розлучення - це єдиний вихід і що зберігати сім'ю, що розвалюється, заради дітей безглуздо. Але не потрібно бути психологом, щоб розуміти, що розлучення - це завжди травма, і при розлученні батьків завжди страждають діти. І важливо зробити все можливе, щоб дитина після розлучення не відчувала себе неповноцінною. Але, знаєте, останнім часом я спостерігаю дивну тенденцію – у людей якось спотворилося уявлення про те, що саме робить дитину щасливою і дозволяє їй відчувати турботу та любов тата й мами. І ось вам кілька прикладів.
shutterstock
Плаття принцеси
У моєї подруги невеликий бізнес – вона займається продажем дитячих речей із Туреччини. За її словами, чи не найбільший ходовий товар – ошатні сукні для дівчаток, схожі на сукні диснеївських принцес. І виявляється, найохочіше їх купують для своїх дочок тата, що пішли з сім'ї. “Це завжди помітно, – розповідає подруга. - Такий тато, як правило, не орієнтується в одязі, не може згадати розмір, а то й вік дівчинки. І звичайно, не дуже його турбує, куди дівчинка ця сукня принцеси носитиме. Але розкуповують такі вбрання, як гарячі пиріжки!»…
shutterstock
Коли ти від нас втечеш?
Наведу розповідь ще однієї моєї знайомої мами 7-річної дівчинки. «У нашому класі майже всі діти із неповних сімей. І як не дивно, такий варіант сім'ї для багатьох дітей став звичним, природним. Наявність тата – швидше виняток із правил. І у моєї дочки обидві подружки такі. Вони часто хвалиться подарунками від своїх «недільних» батьків. То навороченими іграшками, то новими гаджетами. І наша якось видала чоловікові: «Тату, коли ти вже від нас втечеш і купиш мені новий планшет?» Ми з чоловіком мало не впали!»
Подвійний зиск
В іншої моєї знайомої ставлення до недільного тата більш ніж практичне. Вона після розлучення з першим чоловіком знову вийшла заміж. За її словами, син від цієї ситуації лише виграв. «Коли були одружені, колишнього не можна було змусити з дитиною погуляти, а зараз – як зайчик, забирає його через вихідні, розважає, дає гроші. Мій нинішній теж «піддобрює» до пасинка – на подарунки не скупиться. Тож я всім задоволена». Я при нагоді запитала у хлопчика, як вони з татом проводять час. «Ну, тато веде мене до торгового центру, на атракціони, у піцерію чи МакДональдс». – «А ви з татом спілкуєтеся, розмовляєте, він тебе чогось учить?» – «Ні, він переважно в телефоні»…
Ось такі історії. Звісно, буває й інакше. Тато розповідає кумедні історії, грає з дітлахами в шашки або в «Монополію», допомагає розібратися з математикою, вчить кататися на велосипеді, бере з собою в похід чи на рибалку… Але чомусь все частіше після того, як чоловік з родини залишає стосунки з дитиною, зводяться до товарно-грошових. Відкупитися, відмежуватися, сформувати у сина чи доньки уявлення, що тато – це лише гроші, піца у вихідні, нові гаджети та марна сукня принцеси…
Що ж із нами відбувається?! І якими виростуть наші діти?
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
