Окей, ми всі любимо погне кіно та книжки, а коли по паскудній книжці зняли просто жахливий фільм… ням-ням-ням. Передайте поп-корн, час здригнутись від іспанського сорому.
https://www.instagram.com/blanka_lipinska/
Що ще за “365 днів”
У 2020 році польський еротичний трилер “365 днів”, який викликає або обурення, або відчуття тонкого іспанського стидовиська, ще з першої частини дав всім зрозуміти: це так погано, що аж кумедно. Тому не дивина, коли на авторку посипались гейтерські коментарі та досить виправдана критика.
View this post on Instagram
Variety називає стрічку “надзвичайно жахливою, політично неприйнятною, часом кумедною”. А на Rotten Tomatoes кіно отримує 0% рейтингу. Окрім цього стрічку зустріли з занепокоєнням активісти, оскільки в ній прославляється культура зґвалтувань та романтизується викрадення.
Фільм мав шалену кількість переглядів, але люди дивилися його просто… щоб побачити на власні очі, що воно дійсно крінжове. Так, дійсно. Це погано написано, погано знято, і погано зіграно. Це такий відбірний іспанський сором, що його навіть забагато і доводиться фільм дивитись частинами, щоб не збожеволіти.
Але ж ще є книжка, по якій це зняли! І вона викликає занепокоєння.
“365 днів” розповідає про стосунки між босом сицилійської мафії Массімо та менеджеркою польського готелю Лаурою. І стосунки їхні починаються з того, що Массімо тупо викрадає Лауру і дає їй один рік, щоб в нього закохатись. В книзі багато дуже огидних сцен, включаючи сцену зґвалтування. Викрадення жінки авторкою романтизується як тільки можна, що робить всю франшизу проблематичною.
В Польщі книгу зустріли просто жахливими відгуками та рознесли: як активісти за права жінок, так і консерватори. А це треба постаратись, щоб вибісити й одних, і других. Дійсно постаратись.
Продовження історії
І ось, через два роки, виходить сіквел на Netflix, і всі навколо просто сходять з розуму від того, який це крінж. В сторону, народ, який недолюблював “50 відтінків сірого”. Бо історія Анастейші та Крістіана ще досить таки норм, порівняно з тим, що відбувається у книжках Бланки Ліпінської.
Тому, логічно, що письменниці довелось отримати на горіхи від Інтернету, коли повиходили наступні частини книжки (третя частина буде опублікована у вересні). Настільки, що в одному зі своїх інтерв’ю Бланка звернулась до критиків:
“Усі жінки в усьому світі, які так голосно кричали про права жінок і про те, наскільки погана моя книга для жінок, я чекаю, щоб вони підійшли до мене і сказали: “Вибачте, я була не права”.
І щось нас бере сумління, що третя частина неочікувано виявиться феміністичним одкровенням.
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.
