42-річна співачка Руслана та її 47-річний чоловік та продюсер Олександр — приклад справжньої сім’ї. вони разом вже 20 років. Подружжя не приховує, що їхні стосунки були різними, та вони зуміли зберегти свою любов та щирість почуттів. Це надихає!
Руслана встигає бути суддею національного відбору на Євробачення-2016, записувати новий альбом, який, за її словами, вразить усіх своїм несподіваним звучанням, та бути прекрасною дружиною. Напередодні Дня закоханих ми зустрілися з Русланою та Олександром і запитали їх про секрет подружнього щастя. З цього питання ми й почали розмову…
Руслана: Я шалено кохаю свого чоловіка! І знаю, що нікому й ніколи його не віддам! Кажуть, з роками любов переростає у звичку. У нас не так! За ці 20 років ми не загубили тих емоцій, тієї пристрасті, які були з нами під час наших перших побачень. Бути разом — це наша доля. І навіть якби ми хотіли розійтися — нам Бог цього не дав би зробити.
Олександр: Декілька разів навіть хотіли — не вийшло (сміється).
Руслана: Справді? Бо я знаю лише про один випадок (сміється). Я завжди була впевнена, що хочу бути з Сашею. Й усвідомлення цього змушувало перебороти якісь стереотипи, змінити характер, а іноді й переступити через себе. В моменти, коли я була неймовірно зла на Сашка чи мені хотілося його прибити, я уявляла, що він поїде десь далеко від мене. І його не буде! І від цієї думки ставало так погано! Вмить забувалися всі образи, серце стискалося — і я вже бігла до нього, обіймала і цілувала! А ще нас із Сашею протягом усього цього часу тримає разом чесність. Навіть у найскладніших ситуаціях, у моменти, коли ми були на межі того, щоб розійтися, навіть тоді ми були чесні одне з одним. Ми могли одне одного не розуміти, але правду говорили завжди, яка б гірка вона не була. Чесніть зберегла наше кохання.
Ураган емоцій
Сашо, знаєш, є такий вислів: «Навіть якщо жінка неправа, потрібно першим підійти до неї і вибачитися». Ти з цим згідний?
Олександр: Абсолютно! Але не практикую такого (сміється). Я знаю, що подібна тактика може зняти дуже багато питань, але в мене характер трохи складніший…
Руслана: Були моменти, коли ми сварилися, я збирала речі і голосно грюкала дверима (сміється). І що думаєте — хоч би раз він за мною пішов! (Сміється.) Я сідала в машину, їхала кудись, а через кілька годин думала: «І що ж це я буду в машині ночувати?» Верталася додому. Але щоб зберегти свою гордість, я робила вигляд, що просто їздила по мандарини (сміється).
Тобто у вашій сім’ї ураган емоцій — це Руслана?
Руслана: Саша у нас займає позицію стели на Майдані Незалежності. Взагалі непорушний (посміхається).
Олександр: Коли найбільше видно хвилі на морі? Коли вони розбиваються об пірс або крутий берег. Коли для них немає тієї стіни — вони маленькі. Ось я — та стіна.
Руслана: Ти ж мій хвилеріз (лагідно).
Олександр: Руслана постійно фонтанує якимись неймовірними ідеями, і потрібно їх відфільтровувати. Я намагаюсь піднятися вище емоцій і правильно оцінити ситуацію.
Руслана: Та коли Саша котрусь із моїх ідей затверджує або пропонує щось своє — я впевнена на сто відсотків, проект буде успішний. У Саші неймовірна інтуїція! Він може один раз на п’ять років зробити крок вперед, але це буде бомба! І я хочу сказати «дякую» на всю Україну моєму чоловікові за те, що він завжди знає, як буде правильно для мене.
Кажуть, що один із секретів міцної сім’ї — вміння посміятися одне над одним. У вас це чудово виходить. А на які жарти ви можете образитись?
Олександр: Не можна жартувати над її творчими експериментами. Якщо Руслана дає щось послухати, а я невдало з того пожартував, то все, капець (сміється). Можемо не розмовляти тиждень.
Руслана: Саша на жоден із моїх жартів не ображається. Він узагалі мовчить! Якщо Саша почав говорити, то в хаті робота вся припиняється — то ж щастя (сміється)!
Тарілки з ведмедиками
Які ви у побуті? Особливо ти, Руслано?
Руслана: Я, звичайно, не подарунок, мене витерпіти важко. Я цілодобово займаюся творчістю. У нас далеко не класична сім’я, коли дружина приходить додому, займається господарством. Мене вистачає лише на сніданки, а обіди та вечері — то вже тільки коли особливі випадки.
Олександр: Але сніданки в Руслани — неймовірні! Вони для мене — як свято. Вона робить їх віртуозно.
Руслана: Зранку, коли він ще спить, на нього вже чекає шикарна сервіровка стола. Я для цього шукаю креативний посуд. Саша дуже любить все з ведмедиками — тарілочки, виделочки, горнятка (сміється). Іноді люди думають, що я дітям купую подарунки, а це все — для мого чоловіка (сміється). У Саші два сніданки. Перший — це завжди ягоди, фреші, домашній сир з медом, сухофруктами. Другий — каші, спеціальний чай зі свіжих трав. У нас цілий рік на вікні росте своя календула, розмарин, базилік…
Олександр: У нас з їжею склалася своя історія (сміється). Руслана харчується дуже специфічно. Нормальні люди такого не їстимуть (сміється). У блендері вона перемелює трави, овочі… Усе, звичайно, без солі, перцю, жирів… І я вже навчився не кривитися, коли вона мені дає це скуштувати (сміється). Мені вона теж готує здорову їжу, проте із урахуванням моїх смаків. Бо, наприклад, брюссельської капусти я не люблю! Якщо два роки тому я міг їсти напівфабрикати, то зараз не уявляю, як би обійшовся без кухні Руслани. Та до цього треба звикнути! Бо, наприклад, мама Руслани наше харчування не одразу зрозуміла. Одного разу вона приїхала до нас у гості. А тут слід зазначити, що вона дуже гарно готує, але любить типову українську кухню — масне, з приправами… І я їй кажу: «А покуштуйте, ось Руслана приготувала…» І якщо я вмію прикидатися, то бачили б ви обличчя Ніни Аркадіївни, котра спробувала те, що їсть Руслана!
Засмага і проліски
Як ви святкуєте День святого Валентина?
Руслана: У мене щодня — свято закоханих. День святого Валентина немов би нагадує — весна вже близько. А саме весною ми почали зустрічатися…
Руслана: Зовсім недавно Сашко притягнув додому якісь незрозумілі ящики — я думала, він там цибулю вирощуватиме (сміється)… Та уявіть собі — там виросли справжні проліски! У нас така краса вдома!
Олександр: Я обладнав вдома місце, де можна засмагати. Це був мій романтичний подарунок. Навколо майже весна, цвітуть проліски, а Руслана — засмагає (посміхається).
Засмагати, мабуть, найкраще після обтирання снігом? Твої фото у Facebook, де ти загартовуєшся, викликали чималий резонанс серед прихильників!
Олександр: Руслані подобається екстрим. Вона щоранку по 20 хвилин приймає холодний душ. А це люди ще не бачили, як вона бігає на світанку! Задом наперед і підспівуючи! (Сміється.)
Руслано, а ти не привчаєш Сашу до загартовування?
Руслана: Снігом він не обтирається. Та я його вже привчила спати на голках. Знаєте, є такі килимки з голками? Спочатку він чинив опір (сміється). А тепер нічого, вже навіть подобається.
А як часто ви зненацька зриваєтеся з місця та їдете кудись?
Руслана: У нас майже всі подорожі такі: ми можемо поїхати в Карпати, а прокинутися на Кіпрі.
Олександр: Але перша така наша подорож була зі Львова до Києва. Хтось нас образив, і ми сіли в поїзд і поїхали куди очі бачать!
Руслана: Хтось образив! Моя мама сказала, щоб ноги його більше в нашому домі не було. (Сміється.) Це було в 90-ті…
Тобто, коли ви починали зустрічатися, твоя мама була проти ваших стосунків?
Руслана: Так! Але зараз у мами з Сашею чудові відносини. Мені навіть може дістатися за нього (сміється).
«Я не ревнива, та хату спалю!»
Говорячи про Facebook — твій пост-привітання чоловіка з 20-ю річницею вашого весілля був таким ніжним та щирим. Я навіть процитую: «Неземне кохання існує. Воно більше за просто секс… За прагматичність і раціоналізм. Воно більше за тупі ревнощі…» У вашому житті були ті ревнощі?
Руслана: Я двічі ревнувала і більше не раджу мене штовхати на ті емоції. Знаєте, як то кажуть, я не ревнива, та хату спалю. Я дуже неврівноважена в цьому плані… Але Сашко все це витримав.
Олександр: Давай без святенництва. Були приводи неодноразово і з обох боків. Не такі ми ідеальні, як хотілося б, ми — звичайні люди. Та коли пара знає, що у кожного з них є воля, ревнощів стає менше. А бажання бути разом долає всі негаразди.
Кажуть, що шлюб зміцнює вінчання…
Руслана: У нас не було гучного весілля, ми не вінчалися. Вирішили, що проведемо цей обряд, коли… Скажімо так — цей день стане для нас подвійним святом!
Скажіть, є щось у ваших стосунках таке, що залишилося незмінним після 20 років спільного життя?
Руслана: Саша завжди дарує мені лише весняні квіти, це вже всі в Борисполі знають. Якщо Сашко стоїть в аеропорту з весняними квітами, то, значить, Руслана прилітає. Навіть узимку він завжди дарує тюльпани, проліски, іриси! Першими квітами, які він мені подарував, коли я ще навчалася в консерваторії, були чорні тюльпани, такі красиві. Приніс їх мені на іспит. Де він їх знайшов, досі не знаю. Я навіть засушила пелюстки… Весна — це наша фішка на все життя!
Олена Панчоха
Читайте также:
Дмитрий Комаров рассказал, где проведет свой «медовый месяц»
День святого Валентина: советы звезд для влюбленных