Як вийти зі стресу із мінімальними втратами?

У стресса есть две разновидности: эустресс и дистресс. Первый вызывает положительный эффект, потому что мобилизует организм и учит преодолевать трудности. Например, справляться с «авралом» на работе. Но если негативных факторов слишком много, развивается дистресс (англ. «истощение»). Он, напротив, снижает защитные силы организма и провоцирует развитие заболеваний. Появляются они по принципу «где тонко, там и рвется». Один на фоне стресса может получить астму или язву желудка, а другой – проблемы с сердцем.

Чтобы не допустить развития дистресса, учись адекватно реагировать на стрессовую ситуацию. Большинство людей при возникновении сложной ситуации уходят в эмоции, вместо того чтобы мобилизовать силы. А это непродуктивно. Надо переключить себя с переживаний на конкретное дело. Полезно также повышать стрессо­устойчивость. Это можно делать, например, с помощью физических упражнений, контрастного душа, спонтанных решений, неожиданных поступков. То есть постоянных небольших перемен в жизни. В итоге организм привыкает к часто меняющимся условиям и знает: «Да, сейчас нужно напрячься. Но я это точно переживу». На допомогу організму Когда человек часто нервничает, то у него возникает дефицит витаминов группы В, которые в период стресса расходуются в больших количествах. Восполнить его помогут аптечные препараты. Помимо витаминов группы В рекомендуется принимать витамины D, С и магний. Но назначить их должен врач.Ознаки дистресуНеможливість зосередитись.Погіршення пам’яті.Почуття втоми, що часто виникає, без видимих ​​причин.Підвищена збудливість, дратівливість.Втрата почуття гумору.Збільшення кількості викурених сигарет або пристрасть до алкоголю.У тебе підвищений або навпаки знижений апетит.Тривожний уривчастий сон.Порушення сприйняття часу (або надто швидкий його біг або, навпаки, уповільнений).Втрата інтересу до сексу.Мимовільне стискання щелеп, куркулів, напруга м’язів.Поява болю (у голові, спині, шиї, плечовому поясі, області шлунка), печії, нудоти; підвищена пітливість, переривчасте та неглибоке дихання.Видихни проблему Научись медленно и глубоко дышать. Это мгновенно снижает уровень тревоги и стресса.  Сядь поудобнее, спину дер­жи прямо. Расслабь мышцы, делай глубокий вдох и выдох. На вдохе мысленно говори себе: «Я вдыхаю радость» или «Я вдыхаю здоровье», на выдохе – «Я отпускаю страхи и негатив».  И дыши так в течение 7–10 минут. Желательно, чтобы длина вдохов и выдохов была одинаковой.Розслаб руки Если ты взвинчена и никак не можешь успокоиться, энергично разотри ладони. Ты почувствуешь, как приятное тепло разливается по всему телу и напряжение отступает. Можно еще сделать массаж рук с помощью карандаша. Катай его между ладоней 5–10 минут. Сначала по внутренней поверхности, затем повтори – по внешней.Подумай про приємне Kaк тoлькo ты начинаешь «зaкипaть», cтapaйся cpaзу бpaть cвoе cocтoяниe пoд кoнтpoль. Отключиcь oт paздpaжитeля, пpeдcтaвь ceбя нa мopcкoм пoбepeжьe, пoчувcтвуй, кaк дыxaниe и пульc пpиxoдят в нopму. Смысл в том, чтобы отвлечь себя от раздражающего фактора. Тогда адреналин не успеет выделиться и все претензии можно будет высказать в спокойном тоне, что ускорит разрешение проблем. Подключи воображение – пpeдcтaвь, чтo внутpи тебя пpoчный cтepжeнь. Hичтo в цeлoм миpe нe мoжeт eгo coгнуть или пoвpeдить. Этот прием cтoит дeлaть и для профилактики –1–2 paзa в дeнь, например, утром и вечером. Oбpaз пoмoжeт зaкpeпить тaкoe oщущeниe для вceй peaльнoй жизни.Як підвищити стресостійкістьНе замикайся у собі. Якщо щось турбує, поділися з близькими. Або порадься з психологом.Раціонально організуй свій робочий день. Це дозволить тобі уникнути «авралів» та професійного вигоряння. Дуже важливо шукати час для відпочинку.Висипайся. Недосипання збільшує ризик неврологічних захворювань.Знайди час для хобі, захоплення, яке здатне відвернути увагу від проблем.Загартуйся. Загартовані люди легше зберігають душевну рівновагу і стійкіші до стресів.Займися спортом. Найантистресовішими вважаються види спорту, що розвивають витривалість: біг, плавання, аеробіка, балет, пілатес.Навчися розслаблятися. Що це буде – медитація, сеанс масажу, зустріч із друзями чи прогулянки на свіжому повітрі, вирішувати лише тобі.Що пропонують лікарі При хронічному стресі людина втрачає здатність пристосовуватися до навколишнього світу. Своєчасна допомога фахівців поверне роботу нервової системи у правильне русло Михайло Гаврилов, психотерапевт, к.м.н., автор методики корекції харчової поведінки та зниження ваги Якщо ти відчуваєш, що не справляєшся зі стресом, через тривожні думки стала погано спати, часто змінюється настрій, проконсультуйся зі спеціалістом (неврологом або психотерапевтом). Лікар допоможе побудувати робочий графік, режим харчування, підібрати спортивні навантаження та релаксаційні методики. Якщо хронічний стрес пов’язаний із якимось внутрішньоособистісним конфліктом (наприклад, людина розуміє, що наїдатися на ніч не можна, але впоратися з цією звичкою не може), допоможуть психотерапевтичні методики. Зокрема, когнітивно-поведінкова терапія. Вона дозволяє виявити справжні мотиви, почуття, емоції людини, що впливають його поведінка. Нерідко при хронічному стресі включаються судинні реакції, відбуваються зміни метаболізму. У таких випадках лікарі включають і медикаментозну терапію. Залежно від проявів стресу можна призначати антиоксиданти, легкі стимулюючі препарати та препарати, що стабілізують сон. Добре зарекомендували у корекції подібних проблем та психофізіологічні методи: різні аутотренінги, аудіо- або відеосенсорна релаксація.