Альона Кривуляк (директорка департаменту гарячих ліній ГО «Ла Страда — Україна»), — розповідає про мету проєкту, цінність допомоги кожній жінці, дзвінки з окупованих територій та жінок, що виїхали за кордон.
ГО «Ла Страда — Україна» створила красивий проєкт про кризову підтрику жінок з залученням медійних героїнь «Як ти?», яка основна його ціль?
Мета проєкту показати, що абсолютно кожна українська жінка — Героїня.
Соціальний проєкт створений за участю медійних жінок. Ведучі, акторки, лікарки, співачки, режисерки, авторки, вчительки, волонтерки, військовослужбовиці ЗСУ та просто мами.
(Василіса Фролова, Шура Рязанцева, Бажана, Тата Кеплер, Анна Оліцька, Анчу, Даша Трегубова, Бажана, Яна Алтухова, Аліна Діанова, Анастасія Гарбарук, Міла Єремеєва, Олександра Щебет, Тома ДЗЕ, Емма Шиманович, Яна Цибульська). Медійні «ГЕРОЇНІ» соціального проєкту закликають всіх жінок не залишатися на самоті з проблемами, страхами чи складними переживаннями.
Не варто справлятися зі складнощами самостійно. Тим паче, що кожна українська жінка у цей складний час робить все можливо і неможливе. Тому, звертатися по допомогу — це НЕ соромно. В період повномасштабної війни, надзвичайно важливо піклуватися про свій емоційний стан. Для цього й існує гаряча лінія кризової психологічної підтримки.
Гаряча лінія позиціонує себе як кризова жінкам допомога в питаннях насильства, зокрема, попередження домашнього насильства, протидії торгівлі людьми, забезпечення ґендерної рівності, миробудування та працює достатньо давно з 1997 року. Чи всі ці питання залишилися актуальними після початку повномасштабної війни в Україні?
Усі питання стали ще більше актуальними під час повномасшабної війни.
Ми намагаємося боротися зі стереотипом, що питання домашнього насильства «зараз не на часі». Так не має бути. Важливо завжди боротися з будь-якими проявами насильства — як зовнішніми, так і внутрішніми.
Питання безпеки завжди на часі і завжди актуальні. Тому дуже важливо звертатися по допомогу!
Щодо питань торгівлі людьми, то ця проблема, на жаль, стала ще більш актуальною через вразливий стан жінок, які масово перетинали і зараз перетинають кордон України, рятуючись від війни. Жінки стають уразливими до потрапляння в ситуації торгівлі людьми — трудової та сексуальної експлуатації, адже опиняються в чужих країнах, часто без знання мови, без грошей, без роботи і без допомоги.
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації працює 24/7, аби кожна українська жінка могла звернутися за консультацією та підтримкою в будь-якій ситуації, незважаючи на те, де вона перебуває — в Україні чи поза її межами.
Ми працюємо, як в телефонному режимі, так і за допомогою онлайн-каналів консультування у соціальних мережах Фейсбук, Скайп, Інстаграм та Телеграм. Саме тому, ми надаємо консультації тим жінкам, хто зараз в Україні, і тим, хто зараз за кордоном.
З початку повномасштабного нападу росії на Україну, ми розширили тематики консультування.
До нас звертаються із запитами щодо перетину кордону, евакуації, надання гуманітарної допомоги, з питань сексуального насильтсва, пов’язаного з війною, дискримінації, пов’язаної з війною, з питань допомоги за кордоном, адже ми маємо велику базу партнерських організацій, як по всій території Україні, так і за кордоном.
Як змінилася робота гарячої лінії після початку війни?
Загалом за всі роки діяльності гарячої лінії (з 1997 р.) ми жодного разу не працювали в дистанційному форматі. Навіть за часів COVID-пандемії, гаряча лінія працювала в офісному режимі у своєму маленькому приміщенні. Але 24 лютого 2022 р. ми вимушені були налаштувати роботу гарячої лінії у дистанційному форматі, адже більшість наших колег та колежанок також були вимушені поїхати в більш безпечні регіони України та за кордон. Це стало справжнім викликом для нас. Тому, з 24 лютого до 11 березня 2022 р. ми могли залишатися на зв’язку лише через соціальні мережі. Ми розуміли, що Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації завжди була ресурсом підтримки та допомоги. Саме тому, нам було дуже важливо, функціонувати 24/7 у звичному для людей форматі — і телефоном, і онлайн через соціальні мережі.
Багато жінок не знають чи доречним є звернення за психологічною допомогою по телефону чи онлайн. Розкажіть з чим звертатися до гарячої лінії ГО «Ла страда — Україна»?
На Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації можна звертатися за психологічною підтримкою, юридичною консультацією або інформаційною допомогою.
Звертаються найчастіше з питаннями домашнього насильства, насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного з війною, за психологічною підтримкою в будь-якій ситуації, з питань підтримки ментального здоров‘я, питань залежностей, проблем фізичного здоров‘я, евакуації, гуманітарної та матеріальної допомоги, з питань щодо статусу і соціальної допомоги для внутрішньо переміщених осіб, питань перетину кордону, виїзду дітей за кордон, юридичних питань, таких як розлучення, аліменти, розподіл майна. Ну і звичайно, багато питань, які пов’язані з війною — страх, тривожність, паніка, втрата, переживання горя тощо.
Чи багато запитів на кризову консультацію від жінок, що виїхали за кордон?
Так, насправді, близько 30% від нашої загальної кількості звернень — це звернення від українських жінок, які перебувають за кордоном. Багато українок, які вимушено рятуються від війни за кордоном стикаються і з випадками домашнього насильства (їхні чоловіки, або теж виїхали за кордон, або тероризують своїх жінок, перебуваючи в Україні), насильства та дискримінації з боку іноземців та іноземок, проблемами адаптації на новому місці, переживаннями через величезне бажання повернутися в Україну, проживання втрати житла, контактів з близькими людьми, і загалом втрати близьких людей.
Чи доходять до вас запити з окупованих територій?
Так, ми намагаємося тримати контакт з людьми, які перебувають на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Це дуже складно, адже країною-агресором були відключені усі українські мобільні оператори на окупованих територіях. Тому люди просто фізично не мають змоги нам зателефонувати. Але вони можуть виходити з нами на зв’язок через соціальні мережі. Тому ми залишаємося на зв’язку з українками Херсону, Мелітополя, Лисичанську, Ізюму, Маріуполя та інших, поки ще, непідконтрольних Україні територій. Загалом, з окупованих територій, надходить близько 5% від загальної кількості запитів. Жінки часто повідомляють про воєнні злочини російських військових, складність життя в окупації, неможливість евакуації та величезну віру у ЗСУ.
Жінкам, що служать в ЗСУ, поліціянткам чи волонтеркам потрібна кризова допомога? Чи бувають звернення від «героїнь» з гарячих точок?
Так, безумовно, підтримка сьогодні потрібна абсолютно всім жінкам. І особливо, якщо ми говоримо про жінок, які перебувають на передовій, які працюють у прифронтових територіях, які допомагають постраждалим від війни. Тобі дуже потрібний внутрішній ресурс, аби захищати країну. Тобі дуже потрібний внутрішній ресурс, аби «вивозити» біль інших людей. Тобі дуже потрібний внутрішній ресурс, аби, ризикуючи своїм життям, допомагати іншим. І так буває, що твій внутрішній ресурс вичерпується і тобі треба подбати про себе — поповнити цей ресурс. До нас звертаються і військовослужбовиці ЗСУ, які втомлені, виснажені, але їхні національні інтереси — найвища цінність. Їм хочеться висловитися — про втрату побратимів і посестер; про те, що вони дуже засумували за дітьми і навіть не знають, коли їм вдасться побачитися; про те, що тобі кожного дня потрібно доводити, що ти не гірша у своїй роботі, ніж чоловік-військовослужбовець. Жінки-волонтерки часто хочуть зробити ще більше для людей, постраждалих від війни (інколи більше, ніж можуть). Вони бувають не задоволені собою і навіть не завжди можуть побачити, як багато насправді вони роблять.
Як діє консультант коли чує про фізичне насильство? Які основні задачі лягають на плечі гарячої лінії в таких питаннях?
По-перше, нам завжди важливо зорієнтуватися, це факт фізичного насильства, який відбувається «тут і зараз» (екстрена ситуація) чи це ситуація з якою стикається жінка (найчастіше систематично), але на момент звернення її життю нічого гостро не загрожує. Якщо це екстрена ситуація насильства, ми можемо самостійно звернутися до поліції, якщо жінка повідомить нам адресу, де відбувається насильство над нею. Загалом, якщо ми отримуємо звернення від жінки, яка страждає від насильства (будь-якої форми), в першу чергу, ми надаємо жінці психологічну підтримку. Адже розказати про це — дуже складно і це дуже сильний крок до вирішення проблеми. Також ми обов’язково обговорюємо з жінкою різні варіанти/алгоритми вирішення цієї ситуації (чим більше таких варіантів буде, тим більше жінка буде відчувати власну впевненість і силу у вирішенні даної ситуації). Ми завжди надаємо контакти наших партнерських організацій (державних структур, міжнародних та громадських організацій), які допоможуть вирішити це питання з різних боків та захистити жінку по місцю її перебування на даний момент. Також, у разі потреби, ми завжди надаємо ще й юридичну консультацію, аби постраждала розуміла, яким чином вона може захистити свої права у ситуації насильства.
Щоб ви особисто порадили кожній жінці, яка потребує кризової психологічної допомоги?
Обов‘язково звертатися по допомогу, адже надважливо зараз зберігати свій ресурс та піклуватися про свій емоційний стан. Ви потрібні собі, своїм дітям, своїм рідним та близьким, своїй країні.
Можна бути сильними і можна бути слабкими.
Будь-ласка, звертайтеся за підтримкою. Це нормально і це важливо. Кожній жінці хочеться сказати: «Мені дуже відгукується, як ти себе почуваєш. Ти не сама в цьому. Я тут і я можу підтримати тебе».
Як отримати допомогу?
116 123 (безкоштовно з усіх мобільних номерів телефонів)
0 800 500 335 (безкоштовно з усіх мобільних та стаціонарних номерів телефонів)
Instagram: @lastradaukraine
Telegram: @NHL116123 (можна телефонувати в Телеграм)
Skype: lastrada-ukraine (можна телефонувати в Скайп)
Лінія працює за принципами анонімності та конфіденційності. Безкоштовно. 24/7.
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.
