25.11.2025
Мій досвід із Naprobu: як тестування стало сходинкою для розвитку
Навіть мої діди по молодості не потрапили на фронти тієї війни. Якби вони воювали – мабуть, мене не було б, та й мої батьки могли не з’явитися на світ. Дід по маминій лінії, тоді хлопчик, працював на авіазаводі (нещодавно розповідав мені технологію будівництва аероплана з фанери – пам’ятає!). Пройшли війна ще півроку, і він пішов би на фронт. Не встиг. А старший брат діда – встиг. Давид Якович Нібульський. Згорів у танку навесні 1945-го. Дід по батьковій лінії був ще молодшим. Воював прадід, Андрій Іванович Хоменко. Повернувся інвалідом другої групи – куля пройшла навиліт через голову, пробила щелепу. Пройшла б на 10 см вище – і все. Дід Андрій дожив до 90, і більш миролюбну людину я в житті не бачила. Кажуть, його ще до Громадянської намагалася мобілізувати кожна влада, яка приходила до села, але дід щоразу доходив до річки, топив у ній гвинтівку та повертався додому. А Велику Вітчизняну – пройшов… Ця війна промайнула, протопталася свинцевими чоботями по кожній родині в Україні. І я не можу чути радісних вигуків про велику перемогу одних народів над іншими та брязкання зброєю. Невже незрозуміло, що в нас одне завдання зберегти світ, не дати війні повторитися? Це не є гордістю перемоги. Це радість закінчення кровопролиття. І якщо ми цього не розуміємо – значить, двійка нам з історії, нічому ми не навчилися… Головний редактор журналу «Ліза» Наталія Хоменко
Пишу статті вже понад 15 років. З великим інтересом та задоволенням розвінчую міфи та стереотипи, якими сповнена сфера здоров'я та стосунків. Збираю лише перевірені часом та експертами поради. Упевнена, що профілактика завжди важливіша (і дешевша) лікування. Знаю найефективніші фітнес-вправи та найкорисніші та корисні дієти (багато випробувано на особистому досвіді).
Поділись з друзями корисним!
