Віталій Борисюк: “Щоб вгадати з подарунком, використовую розвідку”

З подарунками на 8 Березня для своїх коханих жінок – дружини Ольги Сумської і дочок – Віталій Борисюк ніколи не тягне до останнього. Знає: якщо не встигнути – можна сильно пролетіти!

Просто Віталій Борисюк уже мав сумний досвід. Купувати подарунки в останній момент, вранці 8 Березня, — занадто жорсткий екстрим, каже актор. – Можна пролетіти дуже сильно. Тож вибирати подарунки я починаю задовго до свята. Раніше бували проколи, коли я не попадав у колір, розмір, фасон… Тепер, щоб вгадати з подарунком, використовую розвідку — питаю дочок, чого хоче мама». (Сміється.) А як Тоні та Ганні подарунки вибираєте? Ну, з доньками вже простіше. Тут я знаю, що як. Молодша, наприклад, любить сучасні гаджети. У когось з’явиться щось цікаве — одразу «треба!». Нещодавно почала натякати, що їй подобаються джетроли (гіроскутер. – Прим. авт.). Зі старшою взагалі проблем немає: вона абсолютно невибаглива у плані подарунків. А ось що дружині дарувати. Квітами, мабуть, Ольгу не здивуєш… Так, квіти завжди є. Але цього дня я завжди намагаюся зробити креативний, оригінальний букет із натяком на почуття. Добре, що у Києві багато квіткових салонів, які можуть втілити усі мої фантазії у букеті. Також Оля любить ювелірні прикраси, тож дарую їй різні гарні речі. (Усміхається.) А доньки часто просять пораду? У вас із ними довірчі стосунки? Так, старша часто дзвонить у «Скайпі», ми спілкуємось. Іноді якісь моменти тільки зі мною обговорює, а Ольга потім дізнається та ображається. У молодшої зараз складний період – 13-14 років, якраз формується характер, світогляд. Вона вважає, що ми до неї упереджено ставимося, тому всі поради я намагаюся давати якомога делікатніше, дипломатичніше. Якщо потрібно щось пояснити, говорю спокійно та зрозуміло. Є якісь речі, які дівчинка може обговорити лише з мамою, і я вважаю, що батькові туди не треба влазити. Ви маєте рецепт ідеального подарунка? Потрібно подумати… Напевно, якщо подарувати класну брендову сумку з огляду на модні тенденції точно не прогадаєш. Головне, щоб сумка була стильна, невелика, але при цьому об’ємна та містка. Загалом для мене жіноча сумка — загадка, яку розгадати дуже важко. Там можна знайти все! Як це туди все міститься, я не уявляю. Так що так, сумка – ідеальний варіант. Доведено практично. Який незвичайний подарунок ви робили дружині?   Це була незапланована подорож, повна імпровізація. Просто прийшов і сказав: Ми завтра летимо в Карлові Вари! У вас немає хатньої робітниці, і основні турботи лягають на Ольгу. Ви якось допомагаєте дружині? Ну, як це на неї? 90% збирання роблю я, а Ольга відповідальна за кухню – вона приголомшливо готує! Але іноді вона мені каже: «Все, твоя черга завантажувати та розвантажувати посудомийну машину». Наразі до прибирання активно підключається молодша донька. Вона в нас взагалі така чистюля… Коли заходиш до її кімнати, навіть губишся — довкола все чітко розкладено, кожна річ має своє місце. Ну, просто ідеальний порядок! Але чомусь поки що це тільки в її кімнаті, хоч ми намагаємося розширювати сферу її діяльності на всю квартиру. (Усміхається.) Читайте також: В’ячеслав Узєлков: «Нещодавно я викрав свою дружину! А ви добре готуєте? Я більше щодо кондитерських виробів… Але іноді теж люблю м’ясо приготувати, супи вмію варити. Коли Ганна була маленькою, я готував їй суп-пюре. Із цим проблем немає. Якщо на кухні почне текти кран, дзвонитимете сантехніку або полагодите самі? Сам. Якщо вже справді аврал — кран зірвало на батареї або ще щось серйозне, — зватиму професіоналів. А дрібні справи можу сам робити. Ось, наприклад, нещодавно ми поміняли посудомийну машину, і я встановлював її сам. Так було з пральною машиною та іншою технікою. Чи є якийсь день 8 Березня, який запам’ятався вам найбільше? Найбільше запам’ятовуються дні, коли ми з Ольгою ведемо якийсь захід разом. Для артиста найбільше відчуття свята коли працюєш. І це навіть не назвеш роботою, адже ти вітаєш! Щороку свято по-своєму прекрасне. Адже нас на світі тримає тільки любов. І мені хочеться, щоб після напису «Ольга + Віталій» були слова «любов» та «нескінченність». А взагалі це дивно, що ми лише один день на рік виявляємо гіперувагу до наших жінок. Так не повинно бути! А тещу ви вітаєте? Ми з Ганною Іванівною у дуже добрих стосунках. Я називаю її “золота теща” або “вселенський ліберал”. Ось слово честі, не було у нас за весь час знайомства (а це вже 25 років) якогось вибухового конфлікту. Вона дивовижна жінка. Мені, певне, дуже пощастило! І з дружиною, і з тещею. Побажайте щось читачкам «Відпочинь!» на день 8 Березня… Через те, що у нас найпрекрасніші жінки у світі, а чоловіки, так би мовити, розпещені, я хочу побажати нашим натхненницям завжди залишатися молодими та красивими, любити, бути коханими та бажаними. Ну і, звісно, ​​справжнього жіночого щастя! А що кожна жінка під цим розуміє, нехай вирішує сама. Жіноче щастя у всіх різне. Але відчувати себе потрібною, коханою, змушувати чоловіків робити шалені вчинки – це здорово! Це сенс життя і те, що тримає нас, чоловіків, землі. Усіх цілую та обіймаю. Дякую вам за те, що ви є!